Реєстраційний номер
0825U000550, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
07-10-2022
Статус
Захищена
Назва роботи
Утопії в архітектурі та містобудуванні: значення та механізми реалізації
Здобувач
Федак Анна Ярославівна,
Керівник Лінда Світлана Миколаївна
Опонент Михайлишин Ольга Леонідівна
Опонент Ремізова Олена Ігорівна
Рецензент Соснова Надія Степанівна
Рецензент Петровська Юліана Романівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет "Львівська політехніка"
Опис
У дисертаційній роботі висвітлено значення та механізми реалізації утопічних ідей в архітектурі та містобудуванні, охарактеризовано розроблену методику дослідження ознак утопій та сформульовано теоретичну модель зародження утопії в контексті вираження архітектури та містобудування. У першому розділі «Дефініція поняття «утопія» та історіографія дослідження утопій у літературі» подано визначення поняття «утопія» з урахуванням загальноприйнятих трактувань даного терміна та наведено приклади авторських інтерпретацій цього поняття; висвітлено значення терміна «архітектурна утопія». Встановлено подібні та відмінні особливості визначень понять «утопія» та «ідеал», «футуризм», «фантазія», «ідеологія». Уточнено значення поняття «утопія» у межах дисертаційної роботи та прийнято, що утопія – модель вигаданого суспільства, яка передбачає впровадження певних оновлених норм та правил (зміна політичної ідеології, трансформація соціальних зав‘язків між мешканцями тощо) і формується шляхом глобальних (чи часткових) змін поведінкових звичок, та здебільшого передбачає проєктування спеціального простору, який повинен забезпечити імплементацію даної ідеї. Структуризовано опрацьовані наукові роботи, що присвячені утопіям у суміжних дисциплінах, архітектурі та містобудуванню; виявлено фрагменти, які є найменш дослідженими. У другому розділі «Методика дослідження утопій в архітектурі та містобудуванні» висвітлено основні методологічні положення та підкреслено, що дослідження опирається на твердження багаторівневості зв‘язків між різними ідеями та соціальну зумовленість мислення й утопій. Охарактеризовано використані у дисертаційному дослідженні загальнонаукові, архітектурні, містобудівні та візуальні методи, зокрема: принципи системного підходу (принцип зв‘язаності і модульності; принцип ієрархії; принцип розвитку), теоретичні методи-операції (аналіз, абстрагування, формалізація, моделювання тощо), емпіричні методи-операції (вивчення літератури, документів і результатів діяльності). Сформульовано авторську методику дослідження утопій з архітектурного погляду шляхом поступового виокремлення необхідної інформації, що міститься в літературі, творах образотворчого мистецтва, архітектурних і містобудівних проєктах та реалізованих об‘єктах, що позиціонуються як утопічні. Описано три етапи дослідження вираження архітектури та містобудування в роботах утопістів: формування вибірки; аналіз вибраної роботи та заповнення відповідної картки; зведення одержаних даних у єдину таблицю, яка містить тезисні характеристики базових аспектів моделі. У третьому розділі «Ідентифікація утопій в архітектурі та містобудуванні, їх авторська систематизація» структуровано риси вираження архітектури та містобудування в утопіях у два блоки: маркери вираження та патерни. Встановлено, що маркери вираження – це характерні ознаки, що відображають (авторське) бачення організації утопічної структури міста/будівлі описані словесно чи зображені графічно. Відповідно до цього, запропоновано їхній поділ на три ієрархічні рівні: програмний, містобудівний та архітектурний. Кожен окремий маркер поділено відповідно до принципів дихотомічного поділу об‘єктів на бінарні опозиції. Запропоновано трактувати поняття «патерни», в межах цього дослідження, як повторювальні елементи, що формують структуру міста та характеристики архітектури. Наведено умовну систематизацію патернів відповідно до ієрархічного рівня, на якому їх використовують. Окреслено авторські систематизації утопій на містобудівному та архітектурному рівнях. На містобудівному рівні виділено наступні підходи до систематизації відповідно до таких критеріїв: вибору локації; форми розселення; основного типу поселення; просторової системи. Для зручності відображення прикладів утопій у межах кожної систематизації та їхнього порівняння підходи об‘єднано попарно у групи. Розроблено таблиці, що містять окремо приклади літературних утопій та тих, що відображені в архітектурних та містобудівних проєктах, творах образотворчого мистецтва. У четвертому розділі «Моделі розвитку та реалізації утопій в архітектурі та містобудуванні» окреслено теоретичну модель зародження утопії, що відображає процес формування утопічної ідеї, в результаті – неприйняття з боку автора соціального устрою та спроб його змінити. Зазначено, що основним рушійним елементом цієї моделі є соціальний запит, у залежності від виконання чи невиконання якого передбачено певні алгоритми дій, що можуть спричинити виникнення утопії. Відзначається циклічність цього процесу. Подано трикомпонентну модель механізму реалізації утопії в архітектурі та містобудуванні, що містить «ідею», «сповідувачів» та «середовище». Відповідно до розрахунку кількості можливих графів, окреслено вісім варіантів моделі, що мають різні активні зв‘язки між компонентами. Охарактеризовано та наведено приклади до 6 всіх можливих варіантів моделі. Наведено деякі положення, що свідчать про значення утопій у контексті розвитку архітектури та містобудування.
Дата реєстрації
2025-02-17
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-17 / 2026-07-01
