Реєстраційний номер
0825U000623, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
Статус
Запланована
Чому дисертація має статус "Запланована"?
Назва роботи
Судовий захист прав потерпілих від воєнних злочинів
Здобувач
Сопільник Любомир Святославович,
Керівник Середа Валерій В'ячеславович
Опонент Ортинський Володимир Львович
Опонент Денис Соломія Романівна
Рецензент Семчук Юрій Ігорович
Рецензент Крамар Руслана Іванівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Заклад вищої освіти "Львівський університет бізнесу та права"
Опис
Дисертація є одним із перших комплексних досліджень судового захисту прав потерпілих від воєнних злочинів. На основі системного підходу, запропонованого у дисертації, розроблено практичні рекомендації, спрямовані на підвищення ефективності, оперативності та комплексності відновлення порушених прав потерпілих. Уперше розроблено комплекс рекомендацій щодо змін та доповнень до судоустрійного законодавства, матеріального і процесуального права, які ґрунтуються на інтеграції оновлених принципів судового захисту – невідкладності, відновлення, інклюзивності та міжнародної солідарності – із сучасними міжнародними стандартами, з метою забезпечення своєчасного та справедливого судового розгляду справ про воєнні злочини, а також розроблено стратегію відновного правосуддя для потерпілих від воєнних злочинів, яка представлена у вигляді багатокомпонентної моделі із чітко визначеними етапами реалізації, орієнтована на забезпечення судового захисту прав потерпілих і спрямована на зміцнення національної єдності у протистоянні агресії рф.
У розділі 1 «Теоретико-правові засади судового захисту прав потерпілих від воєнних злочинів» досліджено еволюцію концептуальних підходів, уточнено поняття судового захисту, а також розроблено методику його реалізації в умовах війни. Виявлено тенденцію до посилення ролі міжнародного права, зокрема інтеграції норм Римського статуту МКС і Женевських конвенцій у національне законодавство. Уточнено, що судовий захист є багатогранним правовим механізмом, який інтегрує міжнародні стандарти та національні інститути для комплексного захисту потерпілих, враховуючи їхній спеціальний правовий статус.
У розділі 2 «Аналіз організаційно-правових засад судового захисту прав потерпілих від воєнних злочинів» здійснено системний аналіз міжнародно-правових, іноземних та національних підходів до забезпечення прав потерпілих від воєнних злочинів. Встановлено, що основні принципи міжнародного гуманітарного права формують фундамент для захисту прав жертв збройних конфліктів, проте їх імплементація стикається з юрисдикційними обмеженнями та викликами доступу до правосуддя. Проаналізовано міжнародну практику, зокрема рішення Міжнародного кримінального суду, які стають важливими дороговказами для формування ефективних механізмів судового захисту. Виявлено, що серед воєнних злочинів найбільшого судового реагування потребують примусова вагітність, зґвалтування та сексуальне рабство, однак безкарність за ці злочини залишається значною проблемою. Позиція ЄСПЛ щодо відсутності юрисдикції у зонах активних бойових дій піддається критиці як така, що суперечить принципам міжнародного гуманітарного права і створює додаткові загрози для цивільного населення.
Наголошено на важливості розробки інтегрованих підходів до документування воєнних злочинів, покращення нормативно-правової бази та розширення міжнародної співпраці для забезпечення доступу до правосуддя потерпілих в умовах сучасних збройних конфліктів.
У Розділі 3 «Рекомендації щодо удосконалення судового захисту прав потерпілих від воєнних злочинів» обґрунтовано оновлені принципи судового захисту, визначено пріоритетні напрямки розвитку нормативно-правових і організаційних засад судового захисту, а також розроблено багатокомпонентну стратегію відновного правосуддя для потерпілих від воєнних злочинів.
Доведено, що адаптація принципів судового захисту, таких як невідкладність, відновлення, інклюзивність та міжнародна солідарність, є ключовою умовою для забезпечення ефективного та справедливого розгляду справ про воєнні злочини. Встановлено, що їх закріплення у судоустрійному законодавстві, матеріальному і процесуальному праві сприятиме інтеграції сучасних підходів до відновлення прав потерпілих та гармонізації національних норм із міжнародними стандартами.
Запропоновано практичні шляхи вдосконалення роботи судової системи, що включають підвищення ролі цифрових технологій (ЄСІТС, ОСІНТ, штучний інтелект) у процесах збору доказів, розширення спеціалізації суддів у справах про воєнні злочини, забезпечення безперервності роботи судів в умовах війни та створення механізмів фінансування компенсацій для потерпілих.
Окреслено багатокомпонентну стратегію відновного правосуддя, яка включає формування нормативної бази, організацію інституційної підтримки та реалізацію реабілітаційних заходів. Особливий акцент зроблено на залученні міжнародних ресурсів для компенсації шкоди потерпілим і створенні регіональних центрів підтримки. Стратегія визначена як інноваційний підхід, спрямований на відновлення прав потерпілих, забезпечення національної єдності та протидію жорстокості агресора в умовах війни.
Доведено, що запровадження цих рекомендацій сприятиме зміцненню системи правосуддя, створить умови для довгострокового відновлення справедливості, а також підвищить ефективність судового захисту прав потерпілих від воєнних злочинів.
Дата реєстрації
2025-02-20
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-20 / 2026-07-01
