Реєстраційний номер
0825U000651, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Формування художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва в ансамблевому музикуванні
Здобувач
Ян Ханьжи Я.,
Керівник Хмелевська Інга Олексіївна
Опонент Лабунець Віктор Миколайович Віктор Миколайович
Опонент Барановська Ірина Георгіївна
Рецензент Білова Наталія Костянтинівна
Рецензент Демидова Марина Григоріївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державний заклад "Південноукраїнський національний педагогічний університет імені К. Д. Ушинського"
Опис
У дослідженні представлено теоретичне обґрунтування та запропоновано методику формування художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва в ансамблевому музикуванні.Мета дослідження полягає в теоретичному обґрунтуванні, розробці та експериментальній перевірці методики формування художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва в ансамблевому музикуванні.Наукова новизна отриманих результатів дослідження полягає в тому, що вперше: визначено сутність поняття «художньо-полілогічні уміння майбутніх магістрів музичного мистецтва» в ансамблевому музикуванні, Сутність художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва, шо являють собою інтегральний конструкт, заснований на прагненні співтворчості та самореалізації в ансамблевому музикуванні через обмін мистецтвознавськими, музично-теоретичними, музично-історичними та методично-виконавськими знаннями, із застосуванням навичок активної комунікації та прогностичної рефлексії задля сумісного моделювання інтерпретаційної концепції музичного твору та її реалізації як спільного емерджентного виконавсько-творчого результату художньо-полілогічної ансамблевої узаємодії; визначено структуру художньо-полілогічних умінь через їх функції (ілокутивну, асамбляжну, прогностичну, перформативну) що утворюється взаємодією полікомунікативно-мотиваційного, семіотико-епістемологічного, дескриптивно-рефлексійного та дискурсивно-партисипативного компонентів; обґрунтовано критерії та показники оцінювання визначених компонентів, зокрема: аксіологічно-синергійний (міра відчуття особистого та соціального благополуччя від участі в ансамблі та захоплення творчим процесом ансамблевого музикування; рівень готовності
23
сприяти згуртованості групи, застосовуючи ефективні комунікативні стратегії досягнення синергії спільних дій; рівень обізнаності про емоції та художньо -
інтерпретаційні ідеї інших учасників ансамблю); герменевтично-інтерпретаційний (міра здатності розуміти та створювати вербальні метафори та музичні наративи задля передачі художньо-емоційного змісту музичних творів в інтерпретаційному процесі; міра здатності інтерпретувати вербальні та невербальні сигнали ансамблістів у контексті визначення ролі кожного музиканта в інтерпретації); антиципаційно-результативний (рівень спроможності моделювання ефективних інтерпретаційно-виконавських стратегій на основі рефлексії наявного досвіду ансамблевого музикування; міра здатності генерувати очікування щодо дій ансамблістів на основі обізнаності про їх внесок у спільну інтерпретацію); координаційно-альтруїстичний (рівень здатності проявляти відкритість та поступливість в ансамблевому музикуванні на тлі прийняття колективного успіху групи вище за індивідуальні досягнення; міра спроможності підтримувати та координувати спільну увагу та проявляти миттєву реакцію на непередбачувані ситуації у виконавському процесі ансамблевого музикування); розроблено педагогічні умови, поетапне запровадження яких сприяє формуванню художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва, а саме: стимулювання інтенційного прагнення майбутніх магістрів музичного мистецтва до активної комунікації у ансамблевому музикуванні (на установчо-проблематизаційному етапі); спрямування на формування епістемологічного базису художньо-полілогічного інтерпретаційного процесу ансамблевого музикування (на комунікативно-ангажувальному етапі); Спонукання до розуміння та застосування знаків художньої та інтерсуб'єктивної комунікації для вирішення інтерпретаційно-виконавських завдань у процесі ансамблевого музикування (на творчо-мобілізаційному етапі).Практичне значення результатів дослідження полягає в розробленні комплексу спеціальних методів формування в майбутніх магістрів музичного мистецтва художньо-полілогічних умінь, які забезпечують здатність брати участь в емерджентному комунікативному процесі ансамблевого музикування; в обґрунтуванні критеріального апарату оцінювання рівнів сформованості художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва, до змісту якого увійшли аксіологічно-синергійний, герменевтично-інтерпретаційний, антиципаційно-результативний та координаційно-альтруїстичний критерії, з відповідними показниками; в представлені рівневих характеристиках сформованості художньо-полілогічних умінь майбутніх магістрів музичного мистецтва. Розроблена методика може застосуватися в процесі професійної підготовки майбутніх магістрів музичного мистецтва до ансамблевого музикування у закладах вищої освіти.
Дата реєстрації
2025-02-24
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-24 / 2026-07-01
