Реєстраційний номер
0825U000664, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
19-03-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Городища ІХ – Х ст. між Карпатами та Прип’яттю.
Здобувач
Рибчинський Нестор-Миколай Олегович,
Керівник Стеблій Наталія Ярославівна
Опонент Панишко Сергій Дмитрович
Опонент Томенчук Богдан Петрович
Опонент Колода Володимир Васильович
Рецензент Щодра Ольга Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний університет імені Івана Франка
Опис
Дисертацію присвячено городищам ІХ–Х ст., локалізованим внаслідок багаторічних археологічних обстежень і розкопок між горами Карпатами та рікою Прип’ять. Головну увагу зосереджено на їхній площі, конфігурації оборонного периметру та рельєфі, на якому вони розташовані. Детальне вивчення цих параметрів у поєднанні з аналізом фортифікаційних конструкцій і забудови внутрішніх майданів дало змогу визначити особливості виникнення і розвитку укріплених поселень, а також окреслити просторово-територіальні мережі, що визначили племена у досліджуваному регіоні. Детально опрацьовано наявну історіографію з тематики городищ кінця І тисячоліття н.е. та охарактеризовано історію дослідження цих пам’яток. У результаті виокремлено основні етапи цих студій, які розпочались ще у середині ХІХ ст. та були пов’язані із суспільно-політичними віхами у межах досліджуваної території: 1) середина ХІХ ст. — 1918 р. — Імперський період (у складі Австрійської і Російської імперій); 2) 1918–1939 рр. — міжвоєнний період, у складі Другої Речі Посполитої та УСРР (УРСР); 3) 1939–1991 рр. — радянський період; 4) 1991 р. — до сьогодні — період української незалежності. У результаті дослідження виокремлено 329 фортець ІХ–Х ст., які і лягли в основу дисертації. Варто відзначити, що, окрім загальноісторичних та археологічних методів дослідження, використано метод 3D-моделювання та графічної реконструкції. На основі широкого корпусу археологічних джерел та літератури складено детальний каталог городищ. На основі аналізу просторових критеріїв (рельєфу, площі, конфігурації оборонних периметрів) проведено статистичний аналіз. На основі окреслених даних виділено чотири типи городищ. До першого із них зараховано фортеці з округлою, овальною і півкруглою організацією оборонного периметру. До другого — городища з трикутною організацією фортифікацій. До третього типу увійшли фортеці, що мають один або більше прямих кутів при конфігурації фортифікацій. До четвертого типу зараховано найбільші за площею городища із складною системою оборони — кількома внутрішнми майданами і локалізацією на рельєфах різного типу. Окремо розглянуто конструкції оборонних ліній на 32-х городищах. На основі цього було виділено типові оборонні стіни, що споруджувались з дерева. Найпростішою захисною конструкцією були гостроколи (частоколи). Ще одним типом оборонних стін, що побутували в епоху раннього середньовіччя на теренах між Карпатами та Прип’яттю, відзначено каркасно-стовпові стіни. До третього типу зараховано оборонні стіни з окремими городнями. Це прямокутник, складений з колод чи дилів (грубих дощок) у зруб. На основі функціональних критеріїв (конструкцій фортифікацій, внутрішньої забудови та решток громадських споруд) встановлено функціональне призначення городищ, що дозволило вибудувати трирівневу полісну структуру.
Дата реєстрації
2025-02-25
Додано/оновлено в НРАТ
2025-02-25 / 2026-07-01
