Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U000692, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 081, Право

Дата захисту

15-04-2025

Статус

Наказ про видачу диплома

Назва роботи

Роль правових механізмів у зміцненні демократичних інститутів.

Здобувач

Балагура Микола Володимирович,

Керівник Луцький Роман Петрович
Опонент Цуркан-Сайфуліна Юлія Василівна
Опонент Котуха Олександр Степанович
Опонент Барабаш Ольга Олегівна
Рецензент Криховецький Іван Зеновійович

Опис

Дослідження полягає у формулюванні теоретико-правового підходу до оцінки ефективності правових механізмів, орієнтуючись на забезпечення прозорості, підзвітності та дотримання принципу верховенства права у діяльності демократичних інститутів. Акцентується увага на тому, як ці механізми впливають на стабільність і ефективність функціонування демократичних структур, а також слугують основою для підвищення управлінської прозорості та відповідальності державних органів перед громадянами. Запропоновані положення дозволяють не лише глибше зрозуміти, як конкретні правові інструменти сприяють функціонуванню демократичних інститутів, але й допомагають удосконалити сучасні підходи до реформування цих інститутів з метою підвищення ефективності управління. Особлива увага приділяється механізмам, які зміцнюють довіру громадян до держави, створюючи таким чином спільне розуміння важливості стабільних, справедливих і прозорих державно-правових відносин для підтримання демократії і правової держави. Дослідження уперше пропонує розширене розуміння підходу до заохочувальних норм, які розглядаються не лише як механізм правового регулювання, а й як потужний інструмент соціальної інтеграції та демократизації суспільства. У цьому контексті особлива увага приділяється ролі заохочувальних норм у децентралізації управління, що сприяє більш ефективному врахуванню потреб різних соціальних груп та забезпеченню рівного доступу до стимулів. Крім того, дослідження підкреслює можливість використання цих норм як механізму реабілітації осіб, які допустили правові порушення, що вносить гуманізацію в правову систему. Важливим аспектом є також ідея застосування як матеріальних, так і нематеріальних стимулів для підвищення рівня правової культури та активності громадян, що у перспективі зміцнює соціальну згуртованість і довіру до державних інститутів. Тому запропонований підхід відкриває нові можливості для інтеграції правових та соціальних інструментів у процесі реформування державного управління. У дослідженні зроблено акцент на взаємозв’язку між рівнем правової культури громадян та ефективним функціонуванням демократичних інститутів, що дозволяє розглядати правову культуру не лише як пасивне відображення існуючих правових норм, а як динамічний чинник, який активно сприяє становленню та зміцненню демократичного правопорядку. Високий рівень правової культури формує свідоме і відповідальне громадянське суспільство, де кожен індивідуум усвідомлює свої права та обов’язки, що стимулює більш активну участь у процесах прийняття рішень, впровадженні реформ та контролі за діяльністю державних органів. Такий підхід сприяє підвищенню соціальної довіри до державних інституцій, зменшенню рівня правового нігілізму та створенню стабільної основи для ефективного функціонування правової держави. Крім того, високий рівень правової культури стимулює впровадження інноваційних підходів у сфері правової освіти, що дозволяє адаптувати систему до сучасних викликів, включаючи цифровізацію та глобалізацію, забезпечуючи тим самим сталий розвиток демократичних процесів і посилення захисту прав людини.

Дата реєстрації

2025-02-28

Додано в НРАТ

2025-02-28