Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000765, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-05-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Зіставна лінгвографія: латиниця та її видозміни, семантико-прагматичне навантаження назв літер (на матеріалі української, німецької, англійської мов) Здобувач Пересада Єлизавета Ігорівна, Керівник Космеда Тетяна Анатоліївна Опонент Коляса Олена Василівна Опонент Бабелюк Оксана Андріївна Опонент Бибик Світлана Павлівна Рецензент Григошкіна Ярослава Володимирівна Опис Дисертацію присвячено з’ясуванню теоретичних засад лінгвографії як самостійного наукового напряму та зіставної лінгвографії як важливого її дослідницького аспекту. У Вступі окреслено актуальність, об’єкт і предмет, методологійне підґрунтя, методи дослідження, сформульовано мету й завдання, новизну, теоретичне і практичне значення, зазначено ступінь апробації та вказано на реалізацію дослідницького матеріалу в публікаціях. У першому розділі «Теоретичні засади лінгвографії. Феномен писемності. Виникнення латиниці. Її варіанти в слов’янських мовах. Дослідницька метамова» розкрито теоретичні постулати дисертаційного дослідження, її метамову, методику, описано ступінь дослідженості проблеми та вказано на ефективні методи й методики, використані в процесі роботи. Насамперед схарактеризовано поняття писемності та презентовано фрагментарний опис її поступу, ідеться про основу латинського алфавіту та моделювання його варіантів, а також про «конкуренцію» кирилиці й латиниці, «азбучні війни» в минулому та сьогодні. Актуалізовано проблему інтерпретації лінгвографії як науки, підходи до цієї проблеми, а також наголошено на необхідності виокремлення зіставної лінгвографії як її важливого дослідницького аспекту. Схарактеризовано дослідницьку метамову лінгвографії (графіка, графема, латинізація, латиниця тощо) з урахуванням термінних варіантів, номінацій варіантів латиниці, синонімії, антонімії, гіпер-гіпонімії, запропоновано розширити цю метамову, що мотивовано особливостями моделювання графічної мовної гри, функційним навантаженням окремих графем (евфемізація, детабуїзація, особлива абревіація тощо). У другому розділі «Своєрідність використання латиниці в українському лінгвокультурному просторі» увагу сфокусовано на функційному навантаженні літер латинської графіки в різних типах дискурсу української мови, схарактеризовано особливості прагматики літер латиниці в сучасному мовному просторі України періоду російського повномасштабного вторгнення, ідеться про глобалізацію англійської мови та вплив латиниці англійської мови на українську, зокрема продемонстровано факт часткової латинізації термінології мовознавства (на прикладі метамови прикладної лінгвістики), показано шляхи актуалізації англійської латиниці для моделювання системи української транслітерації. У третьому розділі «Латиниця як основа алфавіту німецької мови. Своєрідність семантизації літер німецької латиниці та їх функційно-прагматичне навантаження» розкрито питання становлення німецької латиниці, запропоновано аналіз особливостей функціювання літер латиниці в складі фразеологічних одиниць німецької мови, а також продемонстровано специфіку використання назв літер латиниці в різних типах дискурсу німецької мови. У четвертому розділі «Латиниця як основа алфавіту англійської мови. Своєрідність семантизації літер англійської латиниці та їх функційно-прагматичне навантаження» аналогійно до третього розділу й за тією ж методикою описано особливості становлення алфавіту англійської мови, а також проаналізовано функційне навантаження літер латиниці в складі фразеологічних одиниць англійської мови й виокремлено тенденції щодо функціювання назв літер латиниці в різних типах дискурсу англійської мови. У загальних висновках відповідно до поставленої мети та сформульованих завдань презентовано теоретичні та практичні результати проведеного дослідження, спроєктованого на порівняння української, німецької та англійської лінгвокультур у межах теорії зіставної лінгвографії, зокрема визначено своєрідність феномена лексикалізації, семантизації та актуалізації прагматичних значень і смислів букв латиниці, що функціюють у різних типах дискурсу розглядуваних лінгвокультур та відповідній системі фразеологізмів досліджуваних мов, визначено спільне й відмінне, традиційне й новаторське. Зазначено перспективу дослідження, що полягає в тому, що літери кожної окремої лінгвокультури семантизуються у відповідні поняття, виражають певні емоції й оцінки, що спричинює потребу опису алфавітних систем споріднених і неспоріднених мов із метою окреслення цілісної картини. Окрім того, перспективу вбачаємо в укладанні словника термінів лінгвографії як загальної науки про письмо та графіку. Дата реєстрації 2025-03-07 Додано в НРАТ 2025-03-07 Закрити