Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000772, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Визначення маркерів прогнозування тяжкості перебігу гострого панкреатиту та некротичних змін паренхіми підшлункової залози Здобувач Іванець Тетяна Юріївна, Керівник Ковальська Інна Олександрівна Опонент Андрющенко Віктор Петрович Опонент Тамм Тамара Іванівна Рецензент Сусак Ярослав Михайлович Рецензент Ганоль Ігор Васильович Опис Дисертацію присвячено визначенню показників, які в першу фазу гострого некротичного панкреатиту можуть свідчити про ризик тяжкого перебігу гострого панкреатиту та прогресування некрозу паренхіми підшлункової залози. Основа роботи – аналіз клінічного матеріалу 95 пацієнтів з гострим панкреатитом, які знаходилися на стаціонарному лікуванні в Київському міському центрі хірургії захворювань печінки, підшлункової залози та жовчних шляхів імені В.С. Земскова на базі КНП «Київської міської клінічної лікарні №10», клінічній базі кафедри загальної хірургії № 1 Національного медичного університету імені О.О. Богомольця за період з 2021–2024 роки. При виконанні роботи використовувалися наступні методи дослідження: загальноклінічні, лабораторні, інструментальні, морфологічні, статистичні. На першому етапі було проведено ретроспективний аналіз пацієнтів з гострим панкреатитом, що перебували на стаціонарному лікуванні з 2020 по 2022 роки. Основною метою даного етапу було виокремити групу пацієнтів з гострим некротичним панкреатитом та проаналізувати біохімічні показники та дані інстументальних досліджень останніх у першу фазу перебігу гострого панкреатиту. На другому етапі була виконана статистична обробка даних пацієнтів з гострим панкреатитом та визначено показники, що статистично значимо вказували на ступінь тяжкості перебігу гострого панкреатиту та розвиток некротичних ускладнень. Була побудована багатофакторна логістична модель регресії. Виявлено залежність ризику розвитку некрозу підшлункової залози від таких факторних ознак: ліпаза на момент початку захворювання, тяжкість перебігу захворювання, фібриноген на 3 добу захворювання, С-реактивний білок та інтраабдомінальний середньокапілярний перфузійний тиск на 1 добу захворювання, AUС=0,93 (95% СІ 0,79-1,00). За допомогою ROC-аналізу було визначено, що такі фактори як, підвищення рівня ліпази (Ргр. ≥ 599,6 Од/л), Среактивного білка (Ргр. ≥ 175,7мг/л), фібриногену(Ргр. ≥ 9,7), а також тяжкість перебігу захворювання, знижений інтраабдомінальний середньокапілярний перфузійний тиск (Ргр. £ 63,3мм рт. ст. підвищували ризик розвитку некрозу підшлункової залози. Третім етапом було проведення імуноферментного аналізу сироватки крові пацієнтів на визначення рівня розчинного фібриноген-подібного протеїну 2 (рФПП2). На четвертому етапі було визначено маркери прогнозування перебігу тяжкості гострого панкреатиту та можливого розвитку подальшого некрозу підшлункової залози. Встановлено, що ризик тяжкого перебігу гострого панкреатиту підвищується при елевації показників рФПП2 (ВШ=3,01 95%ДІ 1,05-8,63) р=0,006, СРБ (ВШ=1,19 95%ДІ 1,01-1,40) р=0,005, Д-димеру (ВШ=1,86 95%ДІ 1,11-3,1) р=0,02, внутрішньочеревного тиску (ВШ=1,88 95%ДІ 1,16-3,05) р=0,01. Встановлено, що підвищені показники рФПП2, Д-димер та внутрішньочеревний тиск дають змогу прогнозувати прогресування некротичних змін в тканині підшлункової залози та заочеревинному просторі; а такі показники як шкала BISAP, рФПП2, СРБ, Д-димер та внутрішньочеревний тиск – тяжкість перебігу гострого панкреатиту. Виходячи з результатів проведеного дослідження виявлено кореляційний зв’язок між рФПП2 з: Д-димером, С-реактивним білком та внутрішньочеревним тиском. П’ятий етап включав аналіз показників ендогенного інсуліну у пацієнтів з гострим панкреатитом. При порівнянні середніх значень ендогенного інсуліну виявлено, що у пацієнтів з некротичними змінами ПЗ медіана даного лабораторного показника була статистично значимо нижчою ніж у пацієнтів без некрозу (p<0,001). При чому при наявності некрозу тканини підшлункової залози визначений рівень ендогенного інсуліну не перевищував 9 мкМО/мл і у 7 (13,7%) пацієнтів - інсулін був нижче референтних значень. Дата реєстрації 2025-03-07 Додано в НРАТ 2025-03-07 Закрити