Реєстраційний номер
0825U000809, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
23-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Побудова програм оздоровчого фітнесу для чоловіків похилого віку в умовах карантинних обмежень
Здобувач
Хома Олександр Віталійович,
Керівник Григус Ігор Михайлович
Керівник Пантік Василь Васильович
Опонент Футорний Сергій Михайлович
Опонент Балацька Лариса Василівна
Опонент Мірошніченко Вячеслав Миколайович
Рецензент Петрович Вікторія Володимирівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Волинський національний університет імені Лесі Українки
Опис
У дисертації розглянуто проблему підтримання оптимального рівня рухової активності, підвищення рівня фізичного стану, покращення психоемоційного стану чоловіків похилого віку в умовах карантинних обмежень, шляхом розробки програм оздоровчого фітнесу. Респонденти (84 %) указують на зменшення обсягу та інтенсивності рухової активності під час карантинних обмежень. Такі зміни стосувалися як спеціально організованої, так і звично-побутової рухової активності, що позначилося на способі життя чоловіків похилого віку: 32 % ведуть малорухливий спосіб життя, 54 % – помірно активний і тільки 14 % чоловіків мають достатній обсяг рухової активності. Установлено, що за більшістю показників фізичного стану наявні відхилення від норми: 84,0 % респондентів похилого віку потребують корекції функціонального стану серцево-судинної системи, у 60,0 % із них установлено підвищений артеріальний тиск, задовільну адаптацію серцево-судинної системи виявлено у 8,0 % чоловіків похилого віку; напругу механізмів адаптації – у 20,0 %; незадовільну адаптацію – у 40,0 %; порушення адаптації – у 32,0 %.
У результаті проведення констатувального педагогічного дослідження виявлено низький рівень фізичної підготовленості в 46,0 % чоловіків похилого віку, середній рівень мали 30,0 %, тільки 10,0 і 14,0 % респондентів похилого віку мали, відповідно, достатній та високий рівні фізичної підготовленості. За допомогою кластерного аналізу виокремлено дві групи чоловіків похилого віку зі статистично значущими відмінностями за всіма показниками фізичного стану, за винятком ваги тіла. Застосування процедури факторного аналізу дало підставу виокремити три фактори (I – фізична підготовленість та показники серцево-судинної системи (38,818 %), II – постуральна стабільність і показники дихальної системи (30,833 %), III – фізичний розвиток (8,122 %)), що пояснює 76,35 % загальної дисперсії. Також ураховано результати факторного аналізу показників фізичного стану чоловіків похилого віку. Так, 40 % часу відведено для розвитку аеробної витривалості, 30 % засобів програми спрямовано на еволюцію силових якостей, 20 % – на розвиток координаційних здібностей, 10 % – гнучкості. Програма включає п’ять періодів (діагностичний, підготовчий, базовий, корекційний та підтримувальний). Серед основних засобів використано РГГ, ходьбу, підйом сходами, східні системи оздоровлення, вправи на координацію, гнучкість, рівновагу, силові та функціональні вправи, масаж, загартовування, самомасаж, активний відпочинок. Контрольна група займалася за програмою з переважним застосуванням скандинавської ходьби, яка також додатково включала силові вправи, вправи на координацію й гнучкість. Інформаційний блок, спрямований на підвищення рівня грамотності чоловіків похилого віку з питань здоров’язбереження, для обох груп був однаковий. Тривалість формувального педагогічного експерименту становила шість місяців.
Під впливом розробленої комплексної програми рівень фізичної підготовленості чоловіків похилого віку ЕГ статистично значуще покращився в порівнянні з показниками до експерименту, а також із рівнем ФП чоловіків КГ. Так, простежено статистично значущі відмінності в розподілах за рівнями поступальної стабільності в ЕГ у зіставленні з таким як до експерименту (χ2 = 13,38; p < 0,01), так і з таким самим в КГ (χ2 = 7,88; p < 0,05). Після експерименту відмінності в розподілі за рівнями розвитку гнучкості в ЕГ і КГ спостерігали тільки на рівні статистичної тенденції (χ2 = 5,17; p < 0,10). Розроблена програма позитивно позначилася на рівні обмінно-енергетичних процесів і на резервних можливостях системи кровообігу чоловіків похилого віку ЕГ у порівнянні з тим самим контингентом КГ (χ2 = 13,68; p < 0,01). Відзначено зниження рівня розвитку серцево-судинних захворювань чоловіків обох груп. До того ж виявлено відмінності в чинниках ризику розвитку ССС. Так, у представників КГ зниження відбулося за рахунок збільшення рухової активності, нормалізації АТ, зниження надлишкової маси тіла. У чоловіків ЕГ, крім зазначених чинників, відбулися підвищення стресостійкості, відмова від шкідливих звичок, нормалізація раціону харчування, що свідчить про дотримання ними оздоровчого способу життя, що в довгостроковій перспективі має сприятливіший прогноз.
Статистично значуще зростання значень виявлено за всіма шкалами, у той час як у КГ статистично значуще поліпшилися тільки показники за шкалами «фізичне функціонування», «соціальна активність», «роль емоційних проблем в обмеженні життєздатності». У чоловіків КГ наприкінці експерименту статистично значуще покращилися показники силового індексу (p = 0,014), індексу Робінсона (p = 0,006) та адаптаційного потенціалу (p = 0,000), у той час як значення ІМТ (p = 0,072), життєвого індексу (p = 0,090) й індексу Кердо (p = 0,080) зазнали покращень на рівні статистичної тенденції. У чоловіків похилого віку ЕГ значення всіх показників соматичного здоров’я зазнали статистично значущих поліпшень.
Дата реєстрації
2025-03-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-03-11 / 2026-07-01
