Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000820, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-10-2023 Статус Запланована Назва роботи Шляхи підвищення ефективності хірургічного лікування поєднаних ускладнень дуоденальних виразок Здобувач Максимчук Дмитро Володимирович, Керівник Мамчич Володимир Іванович Опонент Слонецький Борис Іванович Опонент Лаврик Андрій Семенович Рецензент Кебкало Андрій Борисович Рецензент Біляєва Ольга Олександрівна Опис Обґрунтування вибору теми дослідження. Проблема виразкової хвороби (ВХ) шлунка та дванадцятипалої кишки (ДПК) залишається однією з найактуальніших в сучасній гастроентерології. Складність проблеми виразкової хвороби визначається тим, що вона є основною причиною інвалідності 68% чоловіків, 30,9% жінок від числа всіх, що страждають захворюваннями органів травлення. Щорічно ВХ ДПК хвороба вражає 4 мільйони людей у всьому світі, із рівнем захворюваності від 1,5% до 3% (Archampong T.N., et al. 2019; Soncini M., et al. 2021). Також по наявним даним в Україні виразкова хвороба реєструється у 7500 на 100000 тис. населення (в США – у 300 на 100000 тис.). Незважаючи на те, що загальна частота ускладнень ВХ ДПК на сьогодні знижується, такі ускладнення, як кровотеча, перфорація та пенетрація, є причиною майже 150 000 госпіталізацій на рік (Guo H., et al., 2021). За оцінками, щорічна частота вторинної кровотечі у верхніх відділах шлунковокишкового тракту на 100 000 осіб становить від 19 до 57 випадків (Wang Y.R., et al. 2010). Водночас, в Україні перфорація становить 10 - 15% від усіх ускладнень виразкової хвороби шлунка та дванадцятипалої кишки і є однією з головних причин високої летальності (Mamchich V.I., Maksymchuk V.D., et al. 2020). За даними різних джерел післяопераційна летальність при перфоративній виразці коливається від 1,5% до 20,4%, а при 3 надходженні в стаціонар пізніше 24 годин, показник зростає до 30%-50% (Gabriel V., et al. 2018; Peiffer S., et al. 2020; Pelloni M., et al. 2021). Іншим проблемним питанням є вибір хірургічного лікування ускладненої виразкової хвороби дванадцятипалої кишки. На сьогодні, такі травматичні операції, як резекція шлунка та стовбурова ваготомія для зниження кислотності є менш актуальними у зв‟язку з появою інгібіторів протонної помпи, а хірургічна тенденція змінилася у бік малоінвазивної лапароскопічної хірургії (Pereira A., et al. 2021). Також вважається, що ендоскопічна гемостатична терапія є засобом вибору для пацієнтів із пептичними виразками високого ризику (Meltzer A.C., et al. 2021). Проте, хоча початковий гемостаз може бути досягнутий у понад 90% пацієнтів, приблизно у 20% спостерігається повторна кровотеча (Mille M., et al. 2021). Фактично, близько 2,3 - 10% пацієнтів потребують хірургічного втручання через невдале ендоскопічне лікування (Польовий В.П., та ін. 2012; Zou L., et al. 2021). Дискусійним питанням залишаються терміни первинної ендоскопії. Загальноприйнятою думкою є те, що ендоскопія є абсолютним золотим стандартом для діагностики та лікування виразкової кровотечі. Однак, терміни ендоскопії у пацієнтів з ускладненою ВХ ДПК всеще обговорюються (Tarasconi A., et al. The SAGES Manual of Acute Care Surgery. Springer Cham. 2020). В клінічних настановах рекомендовано проводити ендоскопію впродовж 24 годин після звернення пацієнтів із кровотечею з верхніх відділів шлунковокишкового тракту (Hua D.T., et al. 2021; Laine L., et al. 2021). Однак, необхідно додатково диференціювати пацієнтів відповідно до їх профілю ризику та гемодинамічної нестабільності. Революційним методом діагностики ускладнених дуоденальних виразок, що кровоточать, стала інтервенційна ангіографія судин шлунково-кишкового тракту (Guglielmo F.F., et al. 2021). На жаль, використання різних варіантів ангіографічної техніки в ряді випадків виявляється безрезультатний через багату підслизову мережу кровоносних судин і вираженого колатерального кровообігу (Mossa M., et al. 2021). Тому віддалені результати цього методу все ще залишаються дискусійними. 4 Стосовно перфоративної виразки основні складнощі виникають у зв‟язку з тим, що неможливо в повному обсязі передбачити оптимальний вибір та об‟єм оперативного втручання. Згідно з рекомендаціями (Gralnek I.M., et al. ESGE Guideline. 2015), вибір операції залежатиме від місця перфорації, знайденої при первинному обстеженні. На жаль, невідкладна операція з приводу перфоративної виразки характеризується високим ризиком смертності (6,0-30,0%) (Eğin S., et al. 2019). Також складним клінічним сценарієм є перфоративна гігантська виразка ДПК (Abbass A., et al. 2020). Останнім часом, хірургічна тенденція в окремих пацієнтів змінилася у бік малоінвазивної лапароскопічної хірургії (Jamal M.H., et al. 2019). Зокрема, в останні роки стали активно впроваджуватися відеолапароскопічні способи лікування перфоративних виразок шлунка та ДПК, кількість таких операцій в окремих клініках коливається від 46% до 92% (Bertleff M.J.O., et al. 2021). Основним видом хірургічного втручання під час використання відеолапароскопічних технологій є ушивання перфоративної виразки (Son T. Q., et al. 2021; Sugase T., et al. 2021). Натомість віддалені результати лікування таких пацієнтів потребують подальшого уточнення. Дата реєстрації 2025-03-11 Додано в НРАТ 2025-03-11 Закрити