Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000834, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-05-2023 Статус Захищена Назва роботи Прогнозування і профілактика прееклампсії при багатоплідній вагітності після допоміжних репродуктивних технологій Здобувач Суліменко Ольга Миколаївна, Керівник Романенко Тамара Григорівна Опонент Заболотнов Віталій Олександрович Опонент Литвак Олена Олегівна Рецензент Суханова Ауріка Альбертівна Рецензент Вітюк Алла Дмитрівна Опис Дисертаційна робота присвячена підвищенню ефективності діагностики, прогнозування та профілактики прееклампсії, зниженню частоти та тяжкості прееклампсії, перинатальних та акушерських ускладнень у жінок з багатоплідною вагітністю, що настала внаслідок допоміжних репродуктивних технологій, на підставі удосконалення та впровадження алгоритму діагностично-профілактичних заходів. Дослідження проведено на базі медичного центру «Лелека» та клінічній базі кафедри акушерства та гінекології № 1 Національного університету охорони здоров’я України імені П. Л. Шупика у КНП КОР «Київський обласний перинатальний центр» протягом 2019-2022 рр. та включало в себе три етапи виконання. На першому етапі дослідження було проведення ретроспективного аналізу медичної документації 150 історій вагітності та пологів. Усі вагітні були розділені на дві групи: І група – 75 вагітних жінок з одноплідною вагітністю після ДРТ; ІІ група – 75 вагітних жінок з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій. На другому і третьому етапах проспективного дослідження залучені вагітні з дихоріальними диамніотичними двійнями, вагітність у яких настала методом екстракорпорального запліднення з використанням п’ятиденних кріоембріонів, та в деяких випадках методом ICSI (інтрацитоплазматична ін’єкція єдиного спермія) в класичному варіанті: 35 вагітних двійнею, яким запропоновано розроблений алгоритм спостереження та профілактики ПЕ (ІІІ основна група) та 27 вагітних, яким проводилось спостереження та профілактика прееклампсії згідно Наказу МОЗ України від 08.04.2015 № 205 «Порядок надання медичної допомоги жінкам з багатоплідною вагітністю (ІV група порівняння). Для вирішення поставленої мети були визначені наступні завдання: провести порівняльний ретроспективний аналіз перебігу вагітності та пологів у пацієнток з одноплідною вагітністю та багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій для виявлення найбільш значимих факторів ризику розвитку прееклампсії; проаналізувати особливості перебігу вагітності, пологів, післяпологового періоду і перинатальні наслідки, визначити особливості плацентації та морфологічної структури послідів у вагітних дихоріальною діамніотичною двійнею; визначити роль маркерів ангіогенезу в прогнозуванні, діагностиці виникнення та розвитку прееклампсії у жінок з багатоплідною вагітністю; розробити, впровадити та оцінити ефективність комплексу діагностично-профілактичних заходів спрямованих на зниження частоти розвитку та тяжкості прееклампсії у жінок з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій. Результати проведеного ретроспективного аналізу перебігу вагітності та пологів у пацієнток з багатоплідною вагітністю після допоміжних репродуктивних технологій порівняно с одноплідною вагітністю показав, що багатоплідна вагітність є високим фактором ризику розвитку: гестаційної анемії (76,4% проти 32,4%, р<0,01), прееклампсії (52,7% проти 20,6%, р<0,01), плацентарної дисфункції (47,3% проти 22,1%, р<0,05), ранньої затримки росту плода (20,0% проти 8,1%, р<0,01). Найбільш значимими факторами ризику розвитку прееклампсії при багатоплідній вагітності після допоміжних репродуктивних технологій є: наявність первинного безпліддя, достовірно більша частота цукрового діабету, гіпертонічної хвороби, анемії, тиреоїдної патології (р<0,05). Основними ускладненнями в пологах у жінок з багатоплідною вагітністю були: передчасний розрив плодових оболонок (30,9 проти 10,3%, р<0,05), аномалії пологової діяльності (16,4 проти 5,9% р>0,05), дистрес плода (29,1 проти 14,7%, р<0,05), передчасне відшарування плаценти (3,6 проти відсутності цього показника), що призводить до високої частоти абдомінального розродження (32,7%) та частоти випадків асфіксії у новонароджених (35,0% проти 5,9%, р<0,05), затримки росту плода (27,3 проти 7,4%, р<0,01), що суттєво вплинуло на частоту ранньої неонатальної захворюваності із переважанням у ІІ групі постгіпоксичної енцефалопатії (23,6%), реалізації внутрішньоутробного інфікування (12,7%), геморагічного синдрому (9,1%) і гіпербілірубінемії (12,7%). При визначенні ролі маркерів ангіогенезу в прогнозуванні, діагностиці виникнення та розвитку прееклампсії у жінок з багатоплідною вагітністю й аналізу груп спостереження відмічено: наростання проангіогенного біомаркеру PlGF до 28 тижнів (ІІІ група: 604,9 (83,4 – 814,5) пг/мл проти 568,6 (68,1 – 765,3) пг/мл); в терміні 26-28 тижнів, в основній групі нами було відзначено зниження рівня PlGF нижче 100 пг/мл у 4 (11,4%) жінок; в терміні 32-34 тижні було отримано результати PlGF нижче рівня 100 пг/мл у 6 (17,1%) жінок ІІІ групи проти 7 (25,9%) жінок IV групи. Маса плацент та їх загальна площа були більшими в групі із запропонованим профілактичним алгоритмом. Серед досліджених вагітних із дихоріальними двійнями після допоміжних репродуктивних технологій не було виявлено жодного випадку повного передлежання плаценти або вростання її у стінку матки. Дата реєстрації 2025-03-12 Додано в НРАТ 2025-03-12 Закрити