Реєстраційний номер
0825U000841, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST за наявності артеріальної гіпертензії
Здобувач
Ковальчук Ростислав Андрійович,
Керівник Світлик Галина Володимирівна
Опонент Швед Микола Іванович
Опонент Федоров Сергій Валерійович
Рецензент Беш Дмитро Ігорович
Рецензент Скибчик Василь Антонович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
Ковальчук Р. А. Особливості перебігу гострого інфаркту міокарда з елевацією сегмента ST за наявності артеріальної гіпертензії. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, Львів, 2025.
Ішемічна хвороба серця на сьогодні є однією з найскладніших проблем охорони здоров’я: від цього захворювання щороку в світі помирає більш ніж 7 млн осіб. Особливо високим є ризик смерті при виникненні гострих коронарних подій, зокрема при появі інфаркту міокарда (ІМ) на ґрунті тотальної оклюзії коронарної артерії – ІМ з елевацією сегмента ST (ST-elevation myocardial infarction, STEMI).
Успішне впровадження реперфузійної терапії в останні роки значно знизило внутрішньогоспітальну летальність при гострому ІМ, яка на сьогоднішній день складає 4-6 %. Однак, багато питань, що стосуються вдосконалення стратегії ведення таких пацієнтів, вимагають вирішення.
Мета дослідження - оптимізація діагностично-лікувальної тактики ведення пацієнтів зі STЕМІ за наявності артеріальної гіпертензії (АГ), які піддавались первинному черезшкірному коронарному втручанню (ПЧКВ) із стентуванням інфарктпов’язаної коронарної артерії (ІПКА), на основі з’ясування особливостей (у порівнянні з іншими чинниками ризику (ЧР) – цукровим діабетом (ЦД), перенесеним COVID-19 та ожирінням) порушень ритму і провідності серця, ремоделювання міокарда, проявів серцевої недостатності (СН) (згідно з вмістом у крові мозкового натрійуретичного пептиду, NT-proBNP), активності системного запалення (згідно з вмістом у крові С-реактивного протеїну, СРП) і визначення їх ролі у формуванні близького та віддаленого прогнозу.
Завдання дослідження: встановити характер порушень ритму і провідності серця у пацієнтів зі STЕМІ та супутньою АГ (у порівнянні з іншими ЧР – ЦД, перенесеним COVID-19 та ожирінням); виявити особливості ремоделювання міокарда у пацієнтів зі STЕМІ за наявності АГ (у порівнянні з іншими ЧР); з’ясувати динаміку вмісту у периферичній крові досліджуваних пацієнтів маркера серцевої недостатності NT-proBNP, а також СРП – маркера активності системного запалення (у порівнянні з іншими ЧР); з’ясувати особливості клінічного перебігу STЕМІ за наявності АГ; визначити критерії несприятливого прогнозу у пацієнтів зі STЕМІ та супутньою АГ.
Об’єкт дослідження: гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST у пацієнтів з артеріальною гіпертензією.
Предмет дослідження: клінічно-анамнестичні дані; порушення ритму і провідності серця, згідно з результатами добового моніторингу (ДМ) електрокардіограми (ЕКГ); структурно-функціональний стан міокарда за даними ехокардіографії (ЕхоКГ); вміст у периферичній крові NT-proBNP (маркера СН) та СРП (маркера активності системного запалення); ускладнення, що виникали в досліджуваних пацієнтів на стаціонарному етапі та упродовж 6 місяців амбулаторного спостереження.
У дослідження, згідно критеріїв включення та виключення, залучено 126 осіб. Основну групу (група І) склали 95 пацієнтів зі STЕМІ та АГ, групу порівняння (група ІІ) - 31 пацієнт зі STЕМІ без АГ. Важливими критеріями включення пацієнтів у дослідження були первинне (без попереднього тромболізису) черезшкірне коронарне втручання із стентуванням ІПКА, упродовж 24 годин з моменту появи симптомів, а також повне відновлення кровоплину в ІПКА (TIMI-3). Серед критеріїв виключення – наявність у пацієнта гострої лівошлуночкової недостатності ІІІ або ІV класу (за Т. Killip) після стентування ІПКА.
Перебіг захворювання оцінювали за наявності АГ, у порівнянні з такими ЧР як ЦД, перенесений COVID-19 та ожиріння, намагаючись з’ясувати, наскільки значущим є вклад АГ, у порівнянні з кожним із цих чинників, у формування клінічних особливостей STЕМІ.
Дослідження проводилось на кафедрі сімейної медицини факультету післядипломної освіти Львівського національного медичного університету імені Данила Галицького упродовж 2021-2024 рр. Пацієнти, які взяли участь у дослідженні, перебували на стаціонарному лікуванні з приводу STEMI у відділенні кардіології та реперфузійної терапії Центру серця і судин ВП «Лікарня Святого Пантелеймона» КНП «1 територіальне медичне об’єднання м. Львова», а також в інфарктному та кардіологічному відділеннях КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр».
При виконанні дисертаційної роботи використані методи дослідження: інформаційно-аналітичний; клінічно-анамнестичний; клінічно-лабораторні, зокрема визначення у периферичній крові NT-proBNP та СРП; інструментальні: ЕКГ, ЕхоКГ, коронароангіографія, ДМ ЕКГ; математично-статистичний.
Дата реєстрації
2025-03-13
Додано/оновлено в НРАТ
2025-03-13 / 2026-07-01
