Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000853, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 25-04-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Особливості функціонального стану серця, нирок та кардіоренальних взаємозв’язків у хворих на ГКС: роль фактору куріння Здобувач Яджин Оксана Володимирівна, Керівник Соломенчук Тетяна Миколаївна Опонент Іванов Валерій Павлович Опонент Більченко Олександр Вікторович Рецензент Світлик Галина Володимирівна Рецензент Скибчик Василь Антонович Опис АНОТАЦІЯ Яджин О.В. Особливості функціонального стану серця, нирок та кардіоренальних взаємозв’язків у хворих з гострим коронарним синдромом: роль фактора куріння. Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, м. Львів, 2025. Мета проведеного дослідження полягала у вдосконаленні прогнозування перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС) в госпітальний період у хворих із хронічною хворобою нирок (ХХН) на підставі з’ясування особливостей факторів ризику, ліпідного обміну, добової регуляції артеріального тиску (АТ), структурно-функціонального стану міокарда, змін біомаркерів sST2, NT-proBNP, CysC та їх взаємозв’язків в залежності від фактора куріння. У зв’язку з цим у включених в дослідження пацієнтів, залежно від функції нирок (за рівнем розрахунокової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) та співвідношення альбумін-креатинін (САК)) та фактора куріння, проведено порівняльний аналіз передумов розвитку та особливостей перебігу ГКС, здійснена оцінка стану ліпідного обміну, добової регуляції артеріального тиску і характеру структурно-функціонального стану міокарда за даними ехокардіографії, досліджена варіабельність рівнів біомаркерів міокардіальної дисфункції sST2 і NT-proBNP та дисфункції нирок CysC, вивчені їх взаємозв’язки із показниками структурно-функціонального стану міокарда, проведено мультифакторний аналіз предикторів виникнення ускладнень ГКС в госпітальному періоді, з’ясоване прогностичне значення рівнів sST2, NT-proBNP та CysC. Для виконання поставленої мети і завдань дослідження були використані наступні методи дослідження: загальноклінічні (скарги, анамнез, об’єктивний огляд, дані амбулаторних і госпітальних карт); антропометричні (ріст, маса тіла, обвід талії (ОТ)); опитувальники (тест Фагерстрема (ТФ)); лабораторні (біохімічний аналіз крові - ліпідний спектр крові, глюкоза, глікозильований гемоглобін (HbA1c), сечова кислота (СК), фібриноген (ФГ), креатинін, сечовина; імуноферментний аналіз - плазмові концентрації sST2, NT-proBNP та CysC; напівкількісний аналіз сечі – альбумін, креатинін; інструментальні (електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ), добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ)); розрахункові (індекс маси тіла (ІМТ), рШКФ, САК); статистичний аналіз. Дисертаційна робота проводилась, як відкрите обсерваційне одноцентрове рандомізоване порівняльне дослідження, у яке було включено 142 пацієнти з ГКС віком від 37 до 78 років (середній вік – 60,83±0,67 років). Усіх хворих було розподілено у групи та підгрупи за: рівнем рШКФ, категорією САК та додатково за наявністю фактора куріння. Зокрема, згідно розподілу за рівнем рШКФ сформовано дві групи: першу (І) групу склали 57 (40,14%) осіб з рШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 (59,86%) осіб з рШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих кожної з цих груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: к – 63 (44,37%) пацієнти-курці (Ік, ІІк) та нк – 79 (55,63%) некурців (Інк, ІІнк). У підгрупу Ік увійшов 31 (54,39%) обстежений хворий; у Інк – 26 (45,61%) осіб; у ІІк – 32 (37,64%) особи; у ІІнк – 53 (62,36%) особи. Згідно розподілу за САК сформовано три групи: першу (А1) групу склали 16 (11,27%) осіб з рівнем САК <3,0 мг/ммоль; другу (А2) групу – 72 (50,70%) особи з рівнем САК 3,0-33,0 мг/ммоль; третю (А3) групу – 54 (38,03%) особи з рівнем САК >33,0 мг/ммоль. Пацієнтів А1, А2 та А3 груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: к – 63 (44,37%) пацієнтів-курців (А2к, А3к) та нк – 79 (55,63%) пацієнти-некурці (А1нк, А2нк, А3нк). У підгрупу А1к увійшло 0 (0,00%) осіб, у А1нк - 16 осіб (100,00%); у А2к – 30 осіб (41,67%); у А2нк – 42 особи (58,33%); у А3к – 33 особи (61,11%); у А3нк – 21 особа (38,89%). В якості критеріїв включення використовували наступні: ГКСбелST (нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда без елевації сегмента ST), ГКСелST (гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST); хронічна хвороба нирок (ХХН) І-ІV стадії; інформована згода пацієнта на участь в науковому дослідженні. До критеріїв виключення належали: ХХН V стадії; ХСН ІІБ-ІІІ стадій; IV ФК ХСН за NYHA; ГСН Killip ІІІ-IV стадії; гострі запальні чи інфекційні, імунні, онкологічні, гематологічні захворювання, декомпенсований ЦД, порушення мозкового кровообігу в анамнезі менше ніж 3 місяці тому, коматозні стани будь-якої етіології; небажання пацієнта приймати участь у дослідженні. Встановлено, що серед пацієнтів з ГКС та зниженою рШКФ (˂ 60 мл/хв/1,73 м2), порівняно з хворими з рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2, а також у хворих з найвищим рівнем альбумінурії (САК > 30 мг/ммоль), порівняно з нижчими (САК 3-30 мг/ммоль), відмічається достовірно більша частка хворих з фактором куріння (відповідно в 1,4 та 1,5 разів); ЦД 2 типу (відповідно в 1,9 та 1,7 разів), ДЛП (в 1,3 та 1,2 разів) та ожирінням (в 1,9 та 1,5 разів). Дата реєстрації 2025-03-13 Додано в НРАТ 2025-03-13 Закрити