Реєстраційний номер
0825U000853, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
25-04-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Особливості функціонального стану серця, нирок та кардіоренальних взаємозв’язків у хворих на ГКС: роль фактору куріння
Здобувач
Яджин Оксана Володимирівна,
Керівник Соломенчук Тетяна Миколаївна
Опонент Іванов Валерій Павлович
Опонент Більченко Олександр Вікторович
Рецензент Світлик Галина Володимирівна
Рецензент Скибчик Василь Антонович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
АНОТАЦІЯ
Яджин О.В. Особливості функціонального стану серця, нирок та кардіоренальних взаємозв’язків у хворих з гострим коронарним синдромом: роль фактора куріння.
Дисертація на здобуття ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – Охорона здоров’я). – Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького МОЗ України, м. Львів, 2025.
Мета проведеного дослідження полягала у вдосконаленні прогнозування перебігу гострого коронарного синдрому (ГКС) в госпітальний період у хворих із хронічною хворобою нирок (ХХН) на підставі з’ясування особливостей факторів ризику, ліпідного обміну, добової регуляції артеріального тиску (АТ), структурно-функціонального стану міокарда, змін біомаркерів sST2, NT-proBNP, CysC та їх взаємозв’язків в залежності від фактора куріння. У зв’язку з цим у включених в дослідження пацієнтів, залежно від функції нирок (за рівнем розрахунокової швидкості клубочкової фільтрації (рШКФ) та співвідношення альбумін-креатинін (САК)) та фактора куріння, проведено порівняльний аналіз передумов розвитку та особливостей перебігу ГКС, здійснена оцінка стану ліпідного обміну, добової регуляції артеріального тиску і характеру структурно-функціонального стану міокарда за даними ехокардіографії, досліджена варіабельність рівнів біомаркерів міокардіальної дисфункції sST2 і NT-proBNP та дисфункції нирок CysC, вивчені їх взаємозв’язки із показниками структурно-функціонального стану міокарда, проведено мультифакторний аналіз предикторів виникнення ускладнень ГКС в госпітальному періоді, з’ясоване прогностичне значення рівнів sST2, NT-proBNP та CysC.
Для виконання поставленої мети і завдань дослідження були використані наступні методи дослідження: загальноклінічні (скарги, анамнез, об’єктивний огляд, дані амбулаторних і госпітальних карт); антропометричні (ріст, маса тіла, обвід талії (ОТ)); опитувальники (тест Фагерстрема (ТФ)); лабораторні (біохімічний аналіз крові - ліпідний спектр крові, глюкоза, глікозильований гемоглобін (HbA1c), сечова кислота (СК), фібриноген (ФГ), креатинін, сечовина; імуноферментний аналіз - плазмові концентрації sST2, NT-proBNP та CysC; напівкількісний аналіз сечі – альбумін, креатинін; інструментальні (електрокардіографія (ЕКГ), ехокардіографія (ЕхоКГ), добовий моніторинг артеріального тиску (ДМАТ)); розрахункові (індекс маси тіла (ІМТ), рШКФ, САК); статистичний аналіз.
Дисертаційна робота проводилась, як відкрите обсерваційне одноцентрове рандомізоване порівняльне дослідження, у яке було включено 142 пацієнти з ГКС віком від 37 до 78 років (середній вік – 60,83±0,67 років). Усіх хворих було розподілено у групи та підгрупи за: рівнем рШКФ, категорією САК та додатково за наявністю фактора куріння. Зокрема, згідно розподілу за рівнем рШКФ сформовано дві групи: першу (І) групу склали 57 (40,14%) осіб з рШКФ <60 мл/хв/1,73 м2; другу (ІІ) групу – 85 (59,86%) осіб з рШКФ ≥60 мл/хв/1,73 м2. Хворих кожної з цих груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: к – 63 (44,37%) пацієнти-курці (Ік, ІІк) та нк – 79 (55,63%) некурців (Інк, ІІнк). У підгрупу Ік увійшов 31 (54,39%) обстежений хворий; у Інк – 26 (45,61%) осіб; у ІІк – 32 (37,64%) особи; у ІІнк – 53 (62,36%) особи. Згідно розподілу за САК сформовано три групи: першу (А1) групу склали 16 (11,27%) осіб з рівнем САК <3,0 мг/ммоль; другу (А2) групу – 72 (50,70%) особи з рівнем САК 3,0-33,0 мг/ммоль; третю (А3) групу – 54 (38,03%) особи з рівнем САК >33,0 мг/ммоль. Пацієнтів А1, А2 та А3 груп було розподілено у дві підгрупи за фактором куріння: к – 63 (44,37%) пацієнтів-курців (А2к, А3к) та нк – 79 (55,63%) пацієнти-некурці (А1нк, А2нк, А3нк). У підгрупу А1к увійшло 0 (0,00%) осіб, у А1нк - 16 осіб (100,00%); у А2к – 30 осіб (41,67%); у А2нк – 42 особи (58,33%); у А3к – 33 особи (61,11%); у А3нк – 21 особа (38,89%).
В якості критеріїв включення використовували наступні: ГКСбелST (нестабільна стенокардія, гострий інфаркт міокарда без елевації сегмента ST), ГКСелST (гострий інфаркт міокарда з елевацією сегмента ST); хронічна хвороба нирок (ХХН) І-ІV стадії; інформована згода пацієнта на участь в науковому дослідженні. До критеріїв виключення належали: ХХН V стадії; ХСН ІІБ-ІІІ стадій; IV ФК ХСН за NYHA; ГСН Killip ІІІ-IV стадії; гострі запальні чи інфекційні, імунні, онкологічні, гематологічні захворювання, декомпенсований ЦД, порушення мозкового кровообігу в анамнезі менше ніж 3 місяці тому, коматозні стани будь-якої етіології; небажання пацієнта приймати участь у дослідженні.
Встановлено, що серед пацієнтів з ГКС та зниженою рШКФ (˂ 60 мл/хв/1,73 м2), порівняно з хворими з рШКФ ≥ 60 мл/хв/1,73 м2, а також у хворих з найвищим рівнем альбумінурії (САК > 30 мг/ммоль), порівняно з нижчими (САК 3-30 мг/ммоль), відмічається достовірно більша частка хворих з фактором куріння (відповідно в 1,4 та 1,5 разів); ЦД 2 типу (відповідно в 1,9 та 1,7 разів), ДЛП (в 1,3 та 1,2 разів) та ожирінням (в 1,9 та 1,5 разів).
Дата реєстрації
2025-03-13
Додано/оновлено в НРАТ
2025-03-13 / 2026-07-01
