Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000894, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 20-05-2025 Статус Захищена Назва роботи Реновація індустріальних ландшафтів: дизайнерські концепції, підходи та засоби Здобувач Мао Ляньцзе --, Керівник Бондаренко Богдан Костянтинович Опонент Олійник Олена Павлівна Опонент Шевченко Людмила Станіславівна Опонент Шмельова-Нестеренко Олександра Євгеніївна Рецензент Кривуц Світлана Василівна Опис Наукова новизна полягає в тому, що вперше у роботі встановлено класифікацію планувальних схем, за якими відбувається організація середовища парків, що створені на постіндустріальних територіях; визначено основні концепції та підходи за якими вирішується сучасний дизайн парків на територіях з індустріальним минулим; систематизовано дизайнерські прийоми та засоби щодо формування дизайну парків, що розміщені на постпромислових ландшафтах; представлено характеристику сучасної проєктної практики Китаю у сфері реновації постіндустріальних ландшафтів як такої, що відзначається переосмисленням культурних традицій, а також характерні дизайнерські прийоми щодо опрацювання промислових об’єктів, які інтегруються у сучасне середовище парків. Дістав подальшого розвитку зміст проєктних підходів до формування середовища парків на територіях колишніх підприємств, а також характеристика сучасної проєктної практики Китаю у сфері реновації постіндустріальних ландшафтів, що відзначається переосмисленням культурних традицій. Встановлено, що формування парків на колишніх деградованих зонах у просторі міського середовища може відбуватись на основі п’яти основних планувальних схем: лінійно-послідовної, центрально-осьової, радіально-центричної, зигзагоподібної, кластерної. У дослідженні розширено та поглиблено зміст проєктних підходів та прийомів до формування середовища парків на постіндустріальних територіях. Систематизовано проєктні підходи та виділено дві групи за джерелом походження ‒ природні та антропогенні. Робота з рельєфом місцевості колишніх промислових зон, як проєкний підхід, втілюється прийомами штучної трансформації рельєфу місцевості та збереження існуючого рельєфу місцевості. Проєктний підхід включення водойм на нових паркових територіях постіндустріальних об’єктів впроваджується через прийоми: - опрацювання контурів берегових ліній існуючих природніх водойм; - створення штучних водойм, що мають природній характер; - реорганізація колишніх промислових об’єктів у водойми. У проєктних підходах, що ґрунтуються на характеристиках антропогенного походження, наявною є інтеграція об’єктів промислової спадщини та новостворених малих архітектурних форм. Використання колишніх промислових архітектурних конструкцій як «оболонки» сучасного міського парку реалізується наступними прийомами: збереження будівельних конструкцій або ж оновлення каркасу колишньої промислової будівлі. Організація новостворених малих архітектурних форм ґрунтується на прийомах: - підпорядкованості малих архітектурних форм існуючому рельєфу; - формування нових функціональних рівнів (містків, переходів, пандусів тощо), де застосовуються засоби кольорових та фактурних контрастів. Проєктний підхід включення арт-інсталяцій у колишній промисловий ландшафт втілюється шляхом створення композиційних акцентів у середовищі парку. На підставі аналізу світового досвіду формування середовища парків на постіндустріальних територіях було визначено дві основні концепції за якими вирішується сучасний дизайн парків: музеєфікації та модифікації. Обґрунтовано, що трансформація промислової спадщини є одним із актуальних аспектів міського розвитку Китаю. Аналіз дизайнерських рішень парків створених у Китаї на постіндустріальних територіях дозволив встановити характерні дизайнерські прийоми в опрацюванні промислових об’єктів: - оголення каркасів промислових споруд; - формування виразних акцентів із каркасних структур. Показано, що обладнання, яке забезпечувало виробничий процес, у процесі перепрофілювання постіндустріальних територій не лише відображає технологічний прогрес минулих епох, але й стає важливим елементом у формуванні паркових ландшафтів сьогоднішнього Китаю. В залежності від типу обладнання, виокремлено прийоми його інтеграції в нові простори. Обґрунтовано, що сучасна проєктна практика Китаю у площині реновації постіндустріальних ландшафтів, демонструє переусвідомлення культурних традицій. До характерних та розповсюджених відноситься прийом створення візуальних ефектів завдяки організації так званого «пейзажу в рамі». Аргументовано, що червоний колір займає важливе місце в культурі Китаю, підкреслюючи не лише його зв'язок з традиціями, а й сучасні реалії. Вперше представлено роль пекінського проєктного бюро «Turenscape» як такого, яке стало піонером у використанні кольорових акцентів у паркових ландшафтах Китаю. Його проєкти демонструють можливості інтеграції кольорових елементів, зокрема червоних, у природний ландшафт. Ключові слова: реновація, парк, ландшафт, дизайн, архітектурне середовище, постіндустріальні території, сталий розвиток, екологічні принципи, прийоми, засоби. Дата реєстрації 2025-03-17 Додано в НРАТ 2025-03-17 Закрити