Дисертація доктора філософії. Маруняк Степан Романович. Вибір оптимальної схеми анестезіологічного забезпечення та рівня гіпотермії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу

Реєстраційний номер

0825U000903, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії

Дата захисту

31-10-2022

Статус

Захищена

Назва роботи

Вибір оптимальної схеми анестезіологічного забезпечення та рівня гіпотермії у пацієнтів з ішемічною хворобою серця при аортокоронарному шунтуванні в умовах штучного кровообігу

Здобувач

Маруняк Степан Романович,

Керівник Малиш Ігор Ростиславович
Опонент Лісний Іван Іванович
Опонент Черній Володимир Ілліч
Рецензент Марков Юрій Іванович
Рецензент Дзюба Дмитро Олександрович

Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист

Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика

Опис

Дисертаційне дослідження присвячене вивченню впливу анестезіологічних схем з високими та низькими дозами опіоїдів на показники запальної відповіді та апоптичних реакцій при виконанні аортокоронарного шунтування (АКШ) в умовах штучного кровообігу (ШК) та аналізу їх зв'язку з ранніми серцевими післяопераційними ускладненнями. У дослідження ввійшли 120 кардіохірургічних пацієнтів, яким проводили аортокоронарне шунтування зі штучним кровообігом в ДУ «Інститут серця МОЗ України» з 2018 р. по 2021 р. Залежно від схеми анестезіологічного забезпечення усі пацієнти були розділені на 2 групи – першу групу з малоопіоїдною схемою анестезіологічного забезпечення (60 осіб) та другу групу зі стандартною схемою анестезіологічного забезпечення (60 осіб). На першому етапі для оцінки впливу схем анестезіологічного забезпечення на розвиток запальної відповіді нами було вибрано визначення рівня ІЛ-6, оскільки його концентрація в сироватці крові є вірогідним показником активації каскаду запалення та предиктором подальшої захворюваності та летальності. З метою аналізу впливу стандартної та малоопіоїдної схем анестезіологічного забезпечення залежно від рівня гіпотермії на розвиток запальної відповіді у даному дослідженні проаналізовано 120 пацієнтів, яким 3 проводили АКШ в умовах ШК при нормотермії (по 30 пацієнтів з мультимодальною малоопіоїдною та стандартною схемою анестезії) та помірній гіпотермії (по 30 пацієнтів з мультимодальною малоопіоїдною та стандартною схемою анестезії). Достовірної різниці стосовно активації запальної відповіді залежно від рівня гіпотермії у пацієнтів як з мультимодальною малоопіоїдною схемою анестезіологічного забезпечення (р=0,65), так і зі стандартною (р=0,45) схемою анестезіологічного забезпечення не спостерігали. Зважаючи на те, що рівень гіпотермії достовірно не впливав на динаміку ІЛ-6, в подальшому для порівняння впливу двох схем анестезіологічного забезпечення даний параметр не враховувався. Таким чином, для оцінки протизапального та знеболюючого ефекту даних схем анестезії сформовано дві групи по 60 пацієнтів у кожній. При аналізі рівнів ІЛ-6 до початку штучного кровообігу, достовірної різниці між вихідними значеннями ІЛ-6 у групах дослідження не було (р=0,094). Проведення малоопіоїдної схеми анестезіологічного забезпечення характеризувалося достовірним зростанням рівня ІЛ-6 у 5,9 раз (р<0,0001) в порівнянні з вихідними значеннями. Стандартна схема анестезіологічного забезпечення також супроводжувалася достовірним зростанням рівнів ІЛ-6 у 7,2 раз (р<0,0001) в порівнянні з вихідними значеннями. В той же час, при порівнянні значень ІЛ-6 після зведення грудини між групами дослідження встановлено, що у пацієнтів першої групи рівні ІЛ-6 виявлялися на 25,6 % нижчими (р=0,013) в порівнянні з даними результатами у пацієнтів другої групи. В результаті проведення регресійного аналізу між тривалістю штучного кровообігу та рівнем ІЛ-6 коефіцієнт кореляції r складав 0,293 (р=0,023), що відповідає достовірному прямому зв’язку помірної сили. При цьому, коефіцієнт детермінації R 2 визначався на рівні 0,086. Таким чином, лише 8,6 % динаміки рівня ІЛ-6 залежало від зміни тривалості штучного кровообігу. Проведення кореляційного аналізу між тривалістю перетискання аорти та рівнем ІЛ-6 виявило достовірний прямий кореляційний зв’язок помрної сили (r=0,314, p=0,014). Коефіцієнт детермінації R 2 при цьому складав 0,099, що свідчило про 9,9 % залежність рівня ІЛ-6 від тривалості перетискання аорти. 4 В той же час, проведення однофакторного дисперсійного аналізу (ANOVA) щодо вивчення зв’язку між рівнем ІЛ-6 та кількістю використаної інтраопераційно еритроцитарної маси (в одиницях) виявило статистичну значимість відмінності міжгрупових дисперсій від внутрішньогрупових. Так, при даному аналізі отримано статистично достовірне значення критерію Фішера (F=9,07, при p=0,0004), що свідчить про істотну залежність рівня ІЛ-6 від кількості одиниць еритроцитарної маси, яка застосовувалась інтраопераційно. Другий етап дослідження полягав у оцінці впливу схем анестезіологічного забезпечення на рівень антиапоптичного Анексину V у плазмі крові. З цією метою у 48 пацієнтів, включених у дослідження, нами було відібрано кров для визначення рівня Анексину V до введення анестезії в передопераційній та безпосередньо після зведення грудини в операційній. Загалом, серед 48 пацієнтів – 24 особам проводилася малоопіоїдна схема анестезіологічного забезпечення та 24 особам – стандартна схема анестезіологічного забезпечення. В той же час, у 18 пацієнтів результати дослідження виявились неінформативними і лише в 30 пацієнтів було проаналізовано даний показник. З огляду на це, 13 осіб, яким проводили малоопіоїдну мультимодальну анестезію, увійшли до малоопіоїдної групи А; 17 осіб зі стандартною схемою анестезіологічного забезпечення склали стандартну групу А.

Дата реєстрації

2025-03-18

Додано/оновлено в НРАТ

2025-03-18 / 2026-07-01