Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000910, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 19-12-2022 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація діагностики та комплексного хірургічного лікування хвороби Крона Здобувач Миляновська Анна Олегівна, Керівник Фелештинський Ярослав Петрович Опонент Іоффе Олександр Юлійович Опонент Лаврик Андрій Семенович Рецензент Сорокін Богдан Вікторович Рецензент Ватаманюк Володимир Федорович Опис Дисертація присвячена підвищенню ефективності діагностики та лікування хвороби Крона шляхом обґрунтування, розробки та впровадження діагностично-лікувального алгоритму. Поширеність хвороби Крона складає 90 випадків на 100 000 населення. За останнє десятиліття відмічається збільшення захворюваності на хворобу Крона, зокрема у людей молодого, працездатного віку. Незважаючи на значний прогрес у лікуванні хвороби Крона актуальність проблеми не зменшується у зв’язку з хронічно-рецидивуючим перебігом. Ремісія після специфічного лікування з використанням месалазинів у більшості пацієнтів є короткотривалою (6-7 місяців), а частота рецидивів досягає 50-60%. У пацієнтів з анамнезом захворювання понад 10 років необхідність у хірургічному лікуванні, у зв’язку з розвитком стриктури кишківника, перфорації, перитоніту, виникає у 90% пацієнтів. Основними видами хірургічного лікування при ускладненнях при хворобі Крона є резекція ураженої ділянки кишківника з формуванням анастомозу або стоми. На жаль, резекція ураженої ділянки при хворобі Крона не запобігає розвитку рецидиву хвороби, навіть на ділянці міжкишкового анастомозу або інших ділянках кишківника, тому виникає необхідність у повторних резекціях. При повторних резекціях кишківника у пацієнтів з хірургічними ускладненнями хвороби Крона розвивається таке ускладнення як синдром короткого кишківника, що значно погіршує загальний стан пацієнтів та якість життя. Відсутність єдиного методу діагностики для встановлення остаточного діагнозу хвороби Крона та незадовільні результати лікування обумовлюють доцільність розробки комплексного діагностично-лікувального алгоритму з метою підвищення ефективності діагностики та лікування. Для досягнення поставленої мети були визначені наступні завдання дослідження: вивчити результати діагностики та лікування хвороби Крона; обгрунтувати ранню діагностику хвороби Крона та розробити спосіб ранньої діагностики хвороби Крона за допомогою використання капсульної ендоскопії та ілеоколоноскопії; розробити алгоритм комплексного лікування хвороби Крона; удосконалити спосіб лікування ускладнень хвороби Крона; оцінити ефективність використання розробленого алгоритму та порівняти з традиційними методами. Для реалізації поставлених завдань проведено аналіз лікування 168 пацієнтів з хворобою Крона та її ускладненнями за період з 2010 по 2020 роки. Вік пацієнтів від 17 до 65 років Середній вік становив (41 ± 1,1) рік. Чоловіків було 96 (57,1%), жінок - 72 (42,8%). Всі вони знаходилися на обстеженні та лікуванні у клініці кафедри хірургії і проктології НУОЗУ ім. П.Л. Шупика на базі Київської обласної клінічної лікарні. В залежності від алгоритму лікування пацієнти були розділені на дві групи: основну та групу порівняння. Основну групу склали 85 (50,5%) пацієнтів, яким лікування проводилося за розробленим алгоритмом, групу порівняння - 83 (49,4%) пацієнти, яким лікування проводилося традиційними методами. Пацієнти основної групи в залежності від клінічного перебігу хвороби Крона та лікувальної тактики були розділені на ІІІ групи. Першу групу складали 25 (29,4%) пацієнтів з хворобою Крона, які мали запальний перебіг захворювання, яким лікування проводилося за розробленим алгоритмом, який включав курс призначення пероральних та ректальних форм месалазинів впродовж 1 місяця та повторного курсу через кожні 6 місяців після призначеного курсу лікування. Групу порівняння Іа склали 23 (27,7%) пацієнта з хворобою Крона, яким проводилась лише базисна терапія без призначення повторного профілактичного курсу лікування. Всі пацієнти першої групи були попередньо обстежені. Діагноз хвороби Крона був підтверджений клініко-лабораторними дослідженнями, виконанням відеокапсульної ендоскопії, колоноскопії з біопсією та гістологічним дослідженням. У 9 пацієнтів І групи шляхом колоноскопії та відеокапсульної ендоскопії було визначено, що запалення локалізувалось у голодній кишці, у 11 - у термінальному відділу клубової кишки та у 5 у товстій кишці. Серед пацієнтів Іа групи у 18 запалення локалізувалося у термінальному відділі клубової кишки, а у 5 у товстому кишківнику. Пацієнти отримували повторні курси лікування протягом 24 місяців, поки перебували у дослідженні. У другу групу увійшло 32 (37,6%) пацієнти зі стриктуруючою формою перебігу хвороби Крона, яким була проведена ендоскопічна балонна дилятація стриктури кишківника з введенням преднізолону у ділянку стриктури після балонування за розробленим способом (патент на корисну модель №144621 від 12.10.2020 року). Групу порівняння ІІа склали 32 (38,5%) пацієнти, яким була проведена класична ендоскопічна балонна дилятація стриктури кишківника. Діагностика у пацієнтів даної групи включала ілеоколоноскопію з біопсією з ділянки стриктури та КТ органів черевної порожнини. У всіх пацієнтів хвороба Крона була підтверджена гістологічно. Дата реєстрації 2025-03-18 Додано в НРАТ 2025-03-18 Закрити