Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000925, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 29-11-2022 Статус Захищена Назва роботи Клініко-функціональні характеристики та прогностичне значення безсимптомної фібриляції передсердь Здобувач Павлик Назар Степанович, Керівник Жарінов Олег Йосипович Опонент Іванов Валерій Павлович Опонент Скибчик Василь Антонович Рецензент Вітовський Ростислав Мирославович Рецензент Долженко Марина Миколаївна Опис Фібриляція передсердь (ФП) розглядається в сучасних узгоджених настановах як незалежний предиктор розвитку серцевої недостатності та виникнення ішемічного інсульту незалежно від наявності симптомів, зумовлених аритмією. Популяційні дослідження впродовж останніх років показують зростання поширеності безсимптомної ФП серед населення України та поза її межами. Особливе значення має діагностика ранніх та пізніх асимптомних рецидивів фібриляції передсердь після медикаментозної чи електричної кардіоверсії, а також після інвазивних та кардіохірургічних втручань. Про це свідчать дані, отримані за допомогою добового моніторування електрокардіограми (ЕКГ), а також імплантованих пристроїв. Зокрема, у дослідженні GISSI-AF у 49,5% хворих зафіксували рецидиви ФП упродовж річного спостереження після кардіоверсії, а в дослідженні SOPAT рецидиви було діагностовано у 74% пацієнтів. Більше третини всіх рецидивів аритмії мають безсимптомний перебіг, що значно ускладнює їхню діагностику і часто обумовлює відсутність будь-якої терапії для профілактики ускладнень. Oстаннім часом показано прямий зв’язок між тривалістю епізодів фібриляції передсердь, чи загальним навантаженням аритмією (arrhythmia burden) і виникненням тромбоемболічних подій, а тривалість ФП ≥5,5 годин за одну добу асоціюється зі збільшенням удвічі ризику тромбоемболічних подій. Безсимптомна ФП виявляється у 30% пацієнтів з перенесеним криптогенним інсультом. Загалом моніторування ЕКГ у хворих з гострим порушенням мозкового кровообігу дозволяє виявити ФП в одного з 17 пацієнтів. Крім того, підставою для госпіталізації пацієнтів із безсимптомною фібриляцією передсердь може бути серцева недостатність. Отже, результати багатьох досліджень та реєстрів свідчать про значну частку безсимптомних форм ФП. Водночас аспекти поширеності безсимптомної ФП, ролі різних методів функціональної діагностики у її виявленні, прогностичного значення аритмії, предикторів перебігу та прогнозу в хворих з безсимптомною ФП, ведення пацієнтів з безсимптомною фібриляцією передсердь, оцінки доцільності відновлення синусового ритму, визначення потреби в антиаритмічній та антикоагулянтній терапії дотепер залишаються недостатньо вивченими. Мета дослідження: поліпшити діагностику, прогнозування перебігу та обґрунтувати підходи до ведення хворих із безсимптомною ФП на основі оцінювання клініко-функціональних особливостей, асоційованих з виникненням рецидивів аритмії після кардіоверсії, та їх зв’язку з формуванням серцево-судинних ускладнень при 9-місячному проспективному спостереженні. Завдання дослідження: 1. Порівняти профіль серцево-судинного ризику та клініко-функціональні особливості госпіталізованих пацієнтів із симптомною і безсимптомною ФП. 2. Підвищити ефективність медикаментозної кардіоверсії у пацієнтів із персистентною формою ФП шляхом додаткового застосування комбінованого препарату глюконової кислоти калію і магнію. 3. Визначити фактори, які асоціюються з виникненням ранніх рецидивів ФП після кардіоверсії. 4. Встановити клінічні та морфофункціональні характеристики, які асоціюються з пізніми рецидивами аритмії. 5. Визначити роль різних методів моніторингу ЕКГ у діагностиці рецидивів ФП після кардіоверсії. 6. Вивчити зв’язок рецидивів аритмії і серцево-судинних ускладнень у хворих із фібриляцією передсердь після кардіоверсії при 9-місячному спостереженні. Об’єкт дослідження – фібриляція передсердь. Предмет дослідження – клініко-функціональні особливості пацієнтів з безсимптомною ФП, шляхи підвищення ефективності медикаментозної кардіоверсії, методи діагностики і фактори, асоційовані з виникненням ранніх та пізніх, симптомних і безсимптомних рецидивів ФП після кардіоверсії, зв’язок рецидивів ФП і серцево-судинних ускладнень при 9-місячному спостереженні. Методи дослідження – загальноклінічні та лабораторні методи дослідження (гемоглобін, глюкоза, калій, креатинін, INR), 12-канальна ЕКГ, дистанційна реєстрація ЕКГ, ехокардіографічне дослідження, холтерівське моніторування ЕКГ (ХМ ЕКГ), проспективне спостереження протягом 9 місяців для виявлення ранніх і пізніх рецидивів ФП, реєстрація серцево-судинних ускладнень, статистичний аналіз одержаних результатів. Для визначення клініко-функціональних особливостей проаналізовано дані 685 пацієнтів з різними формами ФП, госпіталізованих у КНП ЛОР «Львівський обласний клінічний лікувально-діагностичний кардіологічний центр». Критерієм залучення в дослідження була наявність раніше документованої або вперше виявленої будь-якої форми ФП або тріпотіння передсердь (ТП). Усіх обстежених розділили на дві групи залежно від симптомів аритмії за шкалою EHRA (European Heart Rhythm Association (Європейська асоціація ритму серця). До першої групи увійшли 105 (15,3%) пацієнтів із безсимптомною ФП (І клас за EHRA), до другої – 580 (84,7%) хворих із симптомною аритмією (ІІ–IV класи за EHRA). Дата реєстрації 2025-03-18 Додано в НРАТ 2025-03-18 Закрити