Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000928, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 26-09-2022 Статус Захищена Назва роботи Оптимізація хірургічної тактики лікування метаплазій стравоходу в поєднанні з грижами стравохідного отвору діафрагми Здобувач Тисельський Володимир Володимирович, Керівник Кебкало Андрій Борисович Опонент Лісний Іван Іванович Опонент Кравець Олександр Валерійович Рецензент Ватаманюк Володимир Федорович Рецензент Саволюк Сергій Іванович Опис В дисертації представлена обґрунтована модель оптимізації лікування метаплазії стравоходу, а саме стравоходу Барретта (СБ), в поєднанні з грижею стравохідного отвору діафрагми (ГСОД) з метою вирішення актуального наукового завдання – знизити частоту рецидивів і ускладнень при комбінованому малоінвазивному лікуванні шляхом застосування високочастотного зварювання живих тканин та етапності лікування. Відповідно до розробленої програми, з використанням методів наукового дослідження, науково-дослідницька робота виконана в п’ять етапів. На першому етапі проведено аналіз інформаційних наукових ресурсів з метою вивчення міжнародного та вітчизняного досвіду стосовно поширення метаплазії стравоходу, в тому числі в поєднанні з грижею стравохідного отвору діафрагми. Актуальність цієї проблеми полягає в тому, що вірогідність виникнення залозистого раку у пацієнтів з циліндричноклітинною (кишковою) метаплазією складає 0,5-0,8 % на рік або 5-8 % протягом життя. Розповсюдженість метаплазії стравоходу у жителів Європи, за різними даними, коливається від 2 до 5 %. У той же час, при наявності гастроезофагеальної рефлюксної хвороби (ГЕРХ) з грижею стравохідного отвору діафрагми або без неї, циліндроклітинна метаплазія слизової оболонки діагностується в 10-15 % пацієнтів. Хвороба вражає частіше всього людей працездатного віку (20-50 років) та має важкі симптоми (дисфагія, 3 печія, втрата апетиту, загруднинні болі) та ускладнення (кровотечі, езофагіт, рак стравоходу, пневмонії, бронхіти та інші). Саме тому захворювання є важливою соціально-медичною проблемою сьогодення. Лікування хворих з СБ направлено на усунення симптомів ГЕРХ та зниження ризику розвитку аденокарциноми. Проте, стандарти лікування СБ не розроблені. Наявні дані про можливість зворотнього розвитку осередків метаплазії при проведенні консервативної терапії суперечливі. В останні роки зріс інтерес до ендоскопічних методів лікування СБ, що передбачає відновлення нормального епітелію стравоходу шляхом контрольованої деструкції епітелію Барретта та його реепітелізації в умовах кислотосупресії. Проте, питання щодо найбільш ефективного способу лікування СБ залишається відкритим. Незважаючи на широкий спектр фармакологічних препаратів, медикаментозна терапія при даній комбінації захворювань має лише допоміжний характер при комплексному лікуванні. Системний аналіз джерел наукової інформації забезпечив можливість визначення на другому етапі роботи мети, завдань, бази дослідження, розробки програми, вибору методів та обґрунтування обсягу дослідження. З 2015 по 2021 роки проконсультовано 160 пацієнтів за наявності комбінації ГСОД з різними типами метаплазій нижньої третини стравоходу. Виявлено 35 хворих з товстокишковою метаплазією та 24 ‒ з метаплазією за фундальним типом, що стало підставою для виключення даної групи хворих з дослідження, оскільки даний вид метаплазій не підлягає оперативному втручанню на слизовій оболонці, а вимагає виключно спостереження в динаміці. У 12 хворих діагностовано стравохід Барретта, але при наявності гігантських ГСОД з площами стравохідного отвору діафрагми (СОД) більше 20 см2 (за класифікацією Грубніка В. В. та Малиновського А. В., 2013). Дана 4 група пацієнтів також не була включена у дослідження, оскільки не відповідала критеріям відбору. У 89 хворих було діагностовано тонкокишкову метаплазію з коротким сегментом С1-3М2-4 (за Пражською класифікацією) з важкою дисплазією без вузлоутворення з ГСОД І типу (аксіальні кили) малого та середнього діаметру (площа СОД до 20 см2 ). Переважали чоловіки 56, жінок 33. Середній вік хворих становив 55±7 років. У 60 % індекс маси тіла (ІМТ) був більше норми і становив 28±3. Виділена група хворих була рандомізована за віком, статтю, ІМТ, розмірами СОД, супутніми патологіями, а також за часом виникнення симптомів (печія, дискомфорт за грудниною, кашель, дисфагія та інші). Середній симптомний період становив 26±8 міс. Дата реєстрації 2025-03-18 Додано в НРАТ 2025-03-18 Закрити