Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U000941, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-05-2025 Статус Запланована Назва роботи Мікробіологічне обґрунтування використання антисептиків для профілактики і лікування інфекційно-запальних ускладнень після екстракції зуба Здобувач Чумак Юлія Вікторівна, Керівник Лобань Галина Андріївна Опонент Климнюк Сергій Іванович Опонент Ковальчук Валентин Петрович Рецензент Попович Іван Юрійович Рецензент Полянська Валентина Павлівна Опис Чумак Ю.В. Мікробіологічне обґрунтування використання антисептиків для профілактики і лікування інфекційно-запальних ускладнень після екстракції зуба – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація розкриває питання щодо підвищення ефективності профілактики та лікування інфекційно-запальних постекстракційних ускладнень шляхом використання сучасного вітчизняного антисептичного препарату Декасан з діючою речовиною декаметоксин у порівнянні з іншими антисептичними препаратами з урахуванням мікробіологічного обґрунтування застосування даних антисептичних препаратів. За отриманими даними мікробна заселеність постекстракційної лунки зуба при альвеоліті щелепи виявилась досить різновидовою. Проте, всі вони були ідентифіковані тільки у пацієнтів з гострим гнійним альвеолітом щелепи, тому їх роль у виникненні інфекційно-запального постекстракційного ускладнення є значущою. Також було виявлено, що мікробна колонізація постекстракційної лунки зуба у пацієнтів з ускладненням характеризувалась наявністю мікробного навантаження грампозитивними 10,14±0,69 lg КУО/мл та грамнегативними 9,61±0,89 lg КУО/мл бактеріями. У дослідженні проведено визначення чутливості клінічних ізолятів щодо антибіотиків враховуючи рекомендації комітету EUCAST. Прослідковувалась варіабельна чутливість клінічних ізолятів до різних груп антибіотиків. Серед виділених клінічних ізолятів роду Staphylococcus виявили метицилін-резистентні штами золотистого стафілококу (MRSA), які склали 63,6%, а також метицилін-резистентні штами епідермального стафілококу (MRSE), які дорівнювали 44,4% враховуючи рекомендації комітету EUCAST. Виявлення таких клінічних ізолятів вказує на прояви резистентності даних досліджуваних ізолятів до дії антибіотиків. Високу стійкість до дії різних груп антибіотиків демонстрували клінічні ізоляти S. pseudoporcinus, та клінічні ізоляти Kocuria spp. Серед грамнегативних клінічних ізолятів найбільшою резистентністю до антибіотиків різних груп володіли представники E. coli Такі результати демонструють розвиток антибіотикорезистентності серед клінічних ізолятів ідентифікованих з постекстракційних лунок у пацієнтів з гострим гнійним альвеолітом щелепи. У ході дослідження встановлено, що найвищою протимікробною активністю щодо клінічних ізолятів володіє декаметоксин, який відноситься до четвертинних амонієвих сполук (група катіонних поверхнево-активних речовин). Встановили, що після дії декаметоксину у суббактеріостатичних концентраціях зменшувались адгезивні властивості досліджуваних клінічних ізолятів у середньому в 1,3 рази (р<0,05) порівняно з контролем, на відміну від антисептиків хлоргексидину біглюконату і йодоформу, після дії яких, навпаки спостерігали збільшення адгезивного потенціалу клінічних ізолятів. В ході дослідження були отримані результати, які свідчать про вплив декаметоксину у суббактеріостатичних концентраціях на біоплівкоутворення клінічних ізолятів. Так, декаметоксин знижував оптичну щільність біоплівок досліджуваних ізолятів (у межах 0,081±0,01-0,096±0,01 ООЩ) враховуючи ступінь поглинання барвника біоплівками в одиницях оптичної щільності (ООЩ). Під час порівняння ефективності місцевого лікування гострого гнійного альвеоліту, у пацієнтів з постекстракційним ускладненням встановили, що у дослідній групі при використанні декаметоксину вміст лізоциму почав зростати вже на п’яту добу (3,64±0,49 мкг/мл) захворювання від початку лікування, а також на п’яту добу в даній групі пацієнтів зменшилося мікробне навантаження постекстракційних лунок (8,60±0,17 lg КУО/мл), що у 1,2 рази (р<0,05) менше порівняно з контрольною групою, лікування яким проводили традиційним способом з використанням йодоформу. В ході проведеного дослідження доведено, що при комплексному використанні вітчизняного антисептичного препарату Декасан з діючою речовиною декаметоксин для лікування гострого гнійного альвеоліту щелепи зменшується адгезивний потенціал та біоплівкоутворення клінічних ізолятів, що в свою чергу впливає на розвиток інфекційно-запального постекстракційного ускладнення. А також використання даного антисептичного препарату сприяє пришвидшенню нормалізації імунологічних та клінічних показників пацієнтів з інфекційно-запальним постекстракційним ускладненням, що підтверджує ефективність лікування гострого гнійного альвеоліту щелепи антисептичним препаратом Декасан (діюча речовина декаметоксин). Дата реєстрації 2025-03-19 Додано в НРАТ 2025-03-19 Закрити