Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001004, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-04-2025 Статус Запланована Назва роботи Структурно-функціональні зміни в тканинах зубів і пародонта при супраоклюзійному співвідношенні окремих зубів у віковому аспекті Здобувач Звягін Сергій Миколайович, Керівник Лахтін Юрій Володимирович Опонент Скрипник Ірина Леонідівна Опонент Ткаченко Ірина Михайлівна Опонент Копчак Оксана Вікторівна Рецензент Галич Людмила Вікторівна Опис Сучасні епідеміологічні дослідження показують, що рівень ураження тканин пародонта серед населення є дуже високим і поступається лише поширеності карієсу. Значна кількість захворювань пародонта серед різних соціальних груп робить цю проблему однією з найактуальніших у сучасній стоматології, що має суттєве соціально-економічне значення та значно впливає на якість життя пацієнтів. Високий рівень захворюваності охоплює близько 95% населення старше 45 років та демонструє тенденцію до зниження віку пацієнтів, з поширеністю понад 75% серед людей віком 31–44 роки. В Україні фіксується подібна епідеміологічна ситуація, зі значним зростанням захворюваності тканин пародонта серед людей працездатного віку, молоді та підлітків. Метою дослідження було підвищення ефективності діагностики наслідків супраоклюзійних співвідношень окремих зубів у віковому аспекті шляхом встановлення структурно-функціональних змін в тканинах зубів і пародонта на підставі моделювання патологічного стану у піддослідних тварин, морфологічних, функціональних та клінічних досліджень. З метою досягнення поставлених завдань використовували наступні методи дослідження: макроскопічні, гістологічні, денситометричні, функціональні, клінічні, статистичні. Дисертаційна робота складається з двох частин - експериментальної та клінічної. Експериментальна частина дослідження виконувалася на 60 білих лабораторних щурах віком від 4 до 22 місяців масою від 150 до 330г., яким було змодельовано стан супраоклюзії. Щурів було поділено на контрольну (30 особин) і дослідну (30 особин) групи. Кожна група поділялась на 3 підгрупи (по 10 тварин) залежно від віку щурів: молодого, зрілого і старечого віку. До молодих тварин були віднесені щури у віці 3 - 4 х місяців з масою 90 - 100 г; до зрілих – у віці 6-8 місяців з масою 150 - 170 г; до старечих щурів 20 – 22 міс. і масою 200 - 220 г. Перед початком експерименту кожна група щурів піддавалась огляду, враховуючи їх рухову активність і стан зовнішніх покривів. Після цього тварини підлягали двотижневому карантину. Піддослідних щурів доглядали в умовах віварію Навчально-наукового медичного iнститyтy Сyмськогo державнoгo унiверситетy відповідно до положень «Європейської конвенції про захист хребетних тварин, які використовуються для експериментів та інших наукових цілей» (Страсбург, 1986), «Загальних етичних принципів експериментів на тваринах», ухвалених Першим національним конгресом із біоетики (Київ, 2001). В експериментальній частині дисертаційного дослідження вперше на підставі комплексних морфологічних і морфометричних досліджень з’ясовано динаміку структурних змін на тканинному, клітинному рівнях кровоносного русла тканин пародонта в щурів різних вікових груп за умов супраоклюзійних співвідношень окремих зубів. Одержано дані, що розкривають нові ланки морфогенезу ремоделювання тканин пародонта. Вперше встановлено, що супраоклюзійні співвідношення окремих зубів призводять до зниження оптичної щільності альвеолярного відростка щурів зрілого та старечого віку. На основі функціональних досліджень доведено, що супраоклюзійні співвідношення окремих зубів призводять до зниження емалевої резистентності зубів у щурів молодого та зрілого віку. За результатами макроанатомічного і остеометричного дослідження зубощелепних блоків було встановлена відсутність статистично значущої різниці між групами порівняння в кожній віковій групі тварин за цими параметрами. З’ясовано, що за умов наявності супраоклюзійних співвідношень окремих зубів у щурів молодого віку відбулись такі морфологічні зміни: розширення ширини періодонтальної щілини на 34,1 % (р = 0,0002), фібриноїдний набряк колагенових волокон періодонтальної зв’язки, наявність вогнищ резорбції цементу, лакунарна резорбція кісткової тканини альвеоли, зниження резистентності емалі зубів на 16,7 % (р=0,025). У щурів зрілого віку відбулись такі морфологічні зміни: розширення ширини періодонтальної щілини на 25,5 % (р = 0,001), мукоїдний набряк колагенових волокон періодонтальної зв’язки, наявність вогнищ резорбції цементу, лакунарна резорбція кісткової тканини альвеоли, зниження показника щільності альвеолярного відростку на 17,5 % (р = 0,002), зниження резистентності емалі зубів на 17,7 % (р=0,046). У щурів старечого віку відбулись такі морфологічні зміни: розширення ширини періодонтальної щілини на 21,1 % (р = 0,0008), фібриноїдний некроз колагенових волокон періодонтальної зв’язки, наявність вогнищ резорбції цементу, лакунарна резорбція кісткової тканини альвеоли, наявність гіперцементозу, зниження показника щільності альвеолярного відростку на 26,6 % (р = 0,008). Тобто, результати морфологічних досліджень дозволили встановити суттєві відмінності патоморфологічної картини в тканинах пародонта при моделюванні супраоклюзії у піддослідних тварин. При вивченні функціонального стану емалі зубів у піддослідних тварин за допомогою тесту емалевої резистентності (ТЕР) було доведено, що в контрольній групі кислотостійкість емалі вища за дослідну (р=0,007). Дата реєстрації 2025-03-26 Додано в НРАТ 2025-03-26 Закрити