Реєстраційний номер
0825U001035, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
31-03-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Розвиток механізмів публічного управління у сфері судово-медичної експертизи.
Здобувач
Розовик Ігор Васильович,
Керівник Кузьменко Ганна Олександрівна
Опонент Костенко Євген Якович
Опонент Майстренко Катерина Миколаївна
Рецензент Дакал Алла Василівна
Рецензент Капеліста Ірина Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Приватне акціонерне товариство "Вищий навчальний заклад "Міжрегіональна Академія управління персоналом"
Опис
Удисертаційному дослідженні проаналізовано проблему вдосконалення
публічного управління у сфері судово-медичної експертизи в Україні з огляду на сучасні виклики та необхідність підвищення ефективності експертизи. Визначено основні теоретичні підходи до публічного управління, які розкривають його сутність, ключові функції та принципи, зокрема стратегічне планування, впровадження політик, моніторинг їх реалізації та адаптацію до зовнішніх змін.
Автор підкреслює, що публічне управління у цій сфері є багаторівневою системою організації, координації та контролю, яка, завдяки принципам прозорості, підзвітності, ефективності та інклюзивності, дозволяє орієнтувати управлінські рішення на задоволення суспільних потреб. Поряд з цим, у дослідженні наголошено на необхідності врахування викликів децентралізації, цифровізації та змін у структурі надання послуг, що потребує розробки нових управлінських моделей та адаптації традиційних механізмів управління до умов глобалізації.
Інтеграція судово-медичної експертизи як важливого елементу системи охорони здоров’я, який забезпечує дотримання етичних і правових норм та сприяє підвищенню рівня якості медичних послуг, також є важливим напрямом, зазначеним у роботі.
Автор також досліджує зарубіжний досвід у сфері публічного управління у сфері судово-медичної експертизи з акцентом на можливості адаптації ефективних моделей для України. Дослідження охоплює аналіз моделей управління в різних країнах Західної Європи, таких як Німеччина, Франція, Нідерланди, а також у країнах Північної Європи та Північної Америки. У країнах Західної Європи, наприклад, публічне управління охороною здоров’я базується на системах медичного страхування з чіткою регламентацією судово-медичних експертиз, а в Німеччині судово-медичні послуги інтегруються через університетські інститути, тоді як у Франції діє національна регламентація. Цифрові технології, які активно використовуються в Японії та Південній Кореї, дозволяють підвищити ефективність і точність судово-медичних експертиз, що може бути адаптовано в Україні. Крім того, створення спеціалізованих центрів судово-медичних експертиз, які б співпрацювали з правоохоронними, як у країнах Західної Європи, може сприяти прозорості та справедливості правосуддя.
У процесі дослідження детально розглянуто правове забезпечення судово-медичної експертизи в Україні, зокрема основні законодавчі акти, які регламентують проведення експертиз, права та обов’язки судових експертів, а також етичні норми, яких вони мають дотримуватися. Автором підкреслюється необхідність імплементації міжнародних стандартів для підвищення якості судово-медичних послуг та відповідності українського законодавства міжнародним нормам.
Окреслено ключові організаційні та структурні проблеми системи судово-
медичної експертизи в Україні, включаючи нестачу кваліфікованих фахівців, відсутність належного фінансування та слабку координацію між різними установами.
Автором також проведено оцінку ефективності функціонування судово-медичних установ, спрямовану на виявлення ключових проблем, зокрема таких, як застаріле технічне забезпечення і дефіцит кваліфікованих кадрів. Недостатність інноваційних технологій та обмеженість фінансування негативно позначаються на якості експертиз, що ускладнює правосуддя, особливо в умовах зростання кількості кримінальних справ.
У дослідженні запропоновано модель реформування системи судово-медичної експертизи, яка включає впровадження сучасних цифрових технологій, створення єдиної електронної бази даних та підвищення кваліфікації працівників. Автор акцентує увагу на необхідності зміцнення співпраці між органами державної влади, громадськими організаціями та міжнародними партнерами, що дозволить оперативно реагувати на нові виклики і покращити координацію у роботі судово-медичних установ.
Визначено ключову роль громадянського суспільства у реформуванні системи судово-медичної експертизи. Співпраця з організаціями, такими як Центр демократії та верхов нства права, сприяє незалежному контролю за реформами та забезпечує доступ громадськості до інформації.
На основі проведеного аналізу сформульовано рекомендації щодо вдосконалення правового регулювання судово-медичної експертизи, що спрямовані на підвищення ефективності експертних досліджень. Запропоновано удосконалення Закону України “Про судову експертизу”, зокрема у питаннізалучення приватних експертів та оновлення методик, що дозволить розширити незалежність експертиз і сприятиме підвищенню якості судових процесів в Україні.
Дата реєстрації
2025-03-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-03-28 / 2026-07-06
