Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001060, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 06-05-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Камерно-інструментальна ансамблева творчістькитайських композиторів кінця ХХ – початку ХХІ століть: жанровийта стильовий аспекти Здобувач Чжан Цзеї ..., Керівник Письменна Оксана Богданівна Опонент Кашаюк Вікторія Миколаївна Опонент Сюта Богдан Омелянович Рецензент Черевко Катерина Петрівна Рецензент Кияновська Любов Олександрівна Опис Дисертація присвячена дослідженню розвитку жанру камерної інструментальної ансамблевої музики в Китаї кінця ХХ – початку ХХІ століття. Музична мова китайських композиторів у цьому жанрі залишається малодослідженою сферою, як в українському, так і в китайському музикознавстві, вирізняючись складною типологією індивідуально- стильових систем, формотворчих принципів і музично-виражальних засобів. Стрімкий розвиток камерно-інструментального жанру впродовж ХХ століття відображає прагнення китайських митців до індивідуалізації художніх рішень у контексті загальносвітових тенденцій. Відбувається постійне оновлення та переосмислення творчих підходів, що проявляється у синтезі західних камерних форм і технік із збереженням національної музичної ментальності та культурної самобутності. Музика для камерного ансамблю відображає глибинні зміни в мистецькому мисленні, що відбувалися протягом окресленого періоду. Становлення цього жанру в Китаї розпочалося в 1910–1920-х роках, коли китайська прогресивна молодь, здобувши освіту в Європі та Америці, повернулася на батьківщину, привносячи нові музичні ідеї. Пройшовши кілька етапів трансформації, камерна інструментальна музика досягла найбільшого розвитку наприкінці 1980-х – на початку ХХІ століття. У процесі формування та еволюції цього жанру можна виділити три основні періоди: Ранній етап (1910–1920-ті роки) – зародження жанру під впливом європейських музичних традицій. Середній етап (1930–1970-ті роки) – поступове осмислення і адаптація західних форм із збереженням національної музичної ідентичності. Зрілий етап (з 1980-х років і до сьогодні) – активний розвиток жанру, його розширення та синтез європейських і традиційних китайських елементів. Такий поділ дозволяє простежити динаміку змін у камерно- інструментальній ансамблевій музиці Китаю та визначити ключові тенденції її розвитку. Період розквіту камерно-інструментальної музики та активного пошуку інноваційних композиторських технік і методів охоплює 1980-ті - 2020-ті роки (кінець 20-го - початок 21-го століття), коли Китай знову відкрився для західних музичних впливів. Творчість видатних композиторів цього часу, що становить предмет цього дослідження, викликала сенсацію як у китайському, так і в міжнародному музичному середовищі. Вона продемонструвала здатність китайських композиторів не тільки освоїти західний жанр, але й збагатити його унікальними виразними засобами, закоріненими в традиційному китайському музичному менталітеті. Музична спадщина цього періоду включає як програмні твори, так і пєси без певної програми, а також ансамблеві композиції для різних виконавських складів. У цих творах поєднуються класичні європейські та традиційні китайські національні інструменти, що ґрунтуються на синтезі виражальних засобів на перетині східної та західної культур. Серед найвідоміших композиторів цього напряму – Тань Дунь, Хе Сюньтянь, Чжоу Лун, Лі Сяоцюань, Го Веньцзін, Чжан Цянь, Чень Сяоюн, Цзя Дакунь, Ло Чжунгун, Ху Сяо, Ван Сілінь, Дін Шанде, Ян Лі- Цін. Найрепрезентативнішими у сфері камерно-інструментальної ансамблевої музики є твори Чжана Цяньї, Янга Йонга, Гао Вайцзе, Ван Ніни, Гонг Сяотін. Поява низки високохудожніх професійних творів у жанрі камерно- інструментальної музики супроводжувалася: домінуванням певних жанрово- стильових тенденцій, переходом жанру від народної традиції до професійної музики, включенням камерно-інструментальних творів до освітніх програм, конкурсів і фестивалів. Ці процеси викликають значний інтерес, проте залишаються недостатньо дослідженими у музикознавстві та музичному сходознавстві. Значний внесок китайських митців у розвиток жанру, комплексний музично-теоретичний аналіз найкращих зразків кінця ХХ – початку ХХІ століття, а також їхні стильові напрями та новаторські техніки – усе це залишається маловивченим як у Китаї, так і в Україні. В українському музикознавстві відсутні згадки про зазначених композиторів, тоді як у китайських і англомовних дослідженнях відтак їхній творчий доробок розглядається переважно з естетико-філософської перспективи, або ж у контексті біографічних студій. Дата реєстрації 2025-03-31 Додано в НРАТ 2025-03-31 Закрити