Реєстраційний номер
0825U001060, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-05-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Камерно-інструментальна ансамблева творчістькитайських композиторів кінця ХХ – початку ХХІ століть: жанровийта стильовий аспекти
Здобувач
Чжан Цзеї ...,
Керівник Письменна Оксана Богданівна
Опонент Кашаюк Вікторія Миколаївна
Опонент Сюта Богдан Омелянович
Рецензент Черевко Катерина Петрівна
Рецензент Кияновська Любов Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівська національна музична академія імені М.В. Лисенка
Опис
Дисертація присвячена дослідженню розвитку жанру камерної
інструментальної ансамблевої музики в Китаї кінця ХХ – початку ХХІ
століття. Музична мова китайських композиторів у цьому жанрі залишається
малодослідженою сферою, як в українському, так і в китайському
музикознавстві, вирізняючись складною типологією індивідуально-
стильових систем, формотворчих принципів і музично-виражальних засобів.
Стрімкий розвиток камерно-інструментального жанру впродовж ХХ
століття відображає прагнення китайських митців до індивідуалізації
художніх рішень у контексті загальносвітових тенденцій. Відбувається
постійне оновлення та переосмислення творчих підходів, що проявляється у
синтезі західних камерних форм і технік із збереженням національної
музичної ментальності та культурної самобутності.
Музика для камерного ансамблю відображає глибинні зміни в
мистецькому мисленні, що відбувалися протягом окресленого періоду.
Становлення цього жанру в Китаї розпочалося в 1910–1920-х роках, коли
китайська прогресивна молодь, здобувши освіту в Європі та Америці,
повернулася на батьківщину, привносячи нові музичні ідеї. Пройшовши
кілька етапів трансформації, камерна інструментальна музика досягла
найбільшого розвитку наприкінці 1980-х – на початку ХХІ століття. У
процесі формування та еволюції цього жанру можна виділити три основні
періоди: Ранній етап (1910–1920-ті роки) – зародження жанру під впливом
європейських музичних традицій. Середній етап (1930–1970-ті роки) –
поступове осмислення і адаптація західних форм із збереженням
національної музичної ідентичності. Зрілий етап (з 1980-х років і до сьогодні)
– активний розвиток жанру, його розширення та синтез європейських і
традиційних китайських елементів. Такий поділ дозволяє простежити динаміку змін у камерно-
інструментальній ансамблевій музиці Китаю та визначити ключові тенденції
її розвитку. Період розквіту камерно-інструментальної музики та активного
пошуку інноваційних композиторських технік і методів охоплює 1980-ті -
2020-ті роки (кінець 20-го - початок 21-го століття), коли Китай знову
відкрився для західних музичних впливів. Творчість видатних композиторів цього часу, що становить предмет
цього дослідження, викликала сенсацію як у китайському, так і в
міжнародному музичному середовищі. Вона продемонструвала здатність
китайських композиторів не тільки освоїти західний жанр, але й збагатити
його унікальними виразними засобами, закоріненими в традиційному
китайському музичному менталітеті. Музична спадщина цього періоду включає як програмні твори, так і
пєси без певної програми, а також ансамблеві композиції для різних
виконавських складів. У цих творах поєднуються класичні європейські та
традиційні китайські національні інструменти, що ґрунтуються на синтезі
виражальних засобів на перетині східної та західної культур.
Серед найвідоміших композиторів цього напряму – Тань Дунь, Хе
Сюньтянь, Чжоу Лун, Лі Сяоцюань, Го Веньцзін, Чжан Цянь, Чень
Сяоюн, Цзя Дакунь, Ло Чжунгун, Ху Сяо, Ван Сілінь, Дін Шанде, Ян Лі-
Цін. Найрепрезентативнішими у сфері камерно-інструментальної
ансамблевої музики є твори Чжана Цяньї, Янга Йонга, Гао Вайцзе, Ван
Ніни, Гонг Сяотін. Поява низки високохудожніх професійних творів у жанрі камерно-
інструментальної музики супроводжувалася: домінуванням певних жанрово-
стильових тенденцій, переходом жанру від народної традиції до професійної
музики, включенням камерно-інструментальних творів до освітніх програм,
конкурсів і фестивалів. Ці процеси викликають значний інтерес, проте залишаються
недостатньо дослідженими у музикознавстві та музичному сходознавстві.
Значний внесок китайських митців у розвиток жанру, комплексний
музично-теоретичний аналіз найкращих зразків кінця ХХ – початку ХХІ
століття, а також їхні стильові напрями та новаторські техніки – усе це
залишається маловивченим як у Китаї, так і в Україні. В українському
музикознавстві відсутні згадки про зазначених композиторів, тоді як у
китайських і англомовних дослідженнях відтак їхній творчий доробок
розглядається переважно з естетико-філософської перспективи, або ж у
контексті біографічних студій.
Дата реєстрації
2025-03-31
Додано/оновлено в НРАТ
2025-03-31 / 2026-07-01
