Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001063, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-05-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Особливості структурних і функціональних змін зорового аналізатору у дітей з ретинопатією недоношених після лазерної коагуляції у віковому аспекті. Здобувач Адаховська Анастасія Олексіївна, Керівник Кацан Сергій Володимирович Опонент Бездітко Павло Андрійович Опонент Цибульська Таміла Євгенівна Рецензент Ульянова Надія Анатоліївна Рецензент Храменко Наталія Іванівна Опис Дисертація присвячена актуальній проблемі клінічної офтальмології – визначенню віддаленого впливу лазерної коагуляції сітківки (ЛКС) на структурні та функціональні зміни зорового аналізатора у дітей різних вікових груп з ретинопатією недоношених (РН) на підставі вивчення динаміки морфометричних показників ока, рефрактогенезу, центрального, стереоскопічного та бінокулярного зору, функціонування окорухового апарату. У ході дослідження розвитку рефракції у недоношених дітей з РН після ЛКС було виявлено зсув рефракції у бік міопії за сфероеквівалентом (СЕ) з 6 місяців - 3 роки до 3-8 років (від –0,5±3,72 до –1,91±4,87 на правому оці та від +0,07±3,54 до – 2,3±4,9 на лівому оці). Встановлено достовірно значущу різницю у величині міопічної рефракції між недоношеними дітьми з РН після ЛКС та дітьми без РН або з саморегресуючою РН у вікових проміжках 6 місяців - 3 роки та 3-8 років (р<0,05). При цьому, статистично значущої відмінності показників ПЗР між цими трьома групами в двох вікових інтервалах не було виявлено (p>0,05). Було встановлено, що анізометропія достовірно значуще частіше зустрічається у недоношених дітей з РН після ЛКC порівняно з дітьми без РН та з саморегресуючою РН в обох вікових інтервалах (p=0,004; p=0,017). Крім того, була виявлена відмінність в астигматизмі ≥2 дптр у недоношених дітей з РН після ЛКС порівняно з дітьми без РН або з саморегресуючою РН у віці 3-8 років (p=0,016; р=0,004). У ході дослідження частоти виникнення змін окорухового апарату у недоношених дітей з РН після ЛКС у віковому аспекті було виявлено збільшення кількості випадків косоокості у другому віковому інтервалі (3-8 років) порівняно з першим (6 місяців - 3 роки). Зокрема, цей показник зріс з 22,7% до 45,5%. Водночас, у дітей без РН та саморегресуючою формою РН цей показник також зріс – з 13,3% до 20,0% та з 5,9% до 23,5%, відповідно. ЇЇ поширеність статистично значуще не відрізнялася в трьох групах в обох вікових інтервалах (p=0,317; p=0,083). Також було встановлено, що наявність косоокості у віці 6 місяців - 3 роки підвищує ризик її виникнення у віці 3-8 років, ВШ = 6,5 (95% ДІ 3,8-11,3), p<0,001. Структурні зміни сітківки та зорового нерва, виявлені у віці 6 місяців - 3 роки, також збільшують ризик косоокості у віці 3-8 років, ВШ = 4,2 (95% CI 2,8-6,2), p=0,005. Наявність анізометропії та слабкого/помірного ступеня амбліопії на обох очах або високого/дуже високого ступеня амбліопії хоча би на одному оці збільшує ризик появи косоокості у віці 3-8 років (p<0,05). Натомість нормальна гострота зору (>0,6) на обох очах зменшує вірогідність розвитку косоокості у цьому віковому проміжку (p=0,011). У ході дослідження макулярних змін у недоношених дітей з РН після ЛКС не було виявлено статистично значущої різниці в центральному об’ємі макули та товщині макули у віці 5-9 років та 10-13 років (p>0,05). Середній показник товщини сітківки у центральній ділянці у недоношених дітей з РН після ЛКС становив 313,7 мкм у віці 5-9 років та 320,8 мкм у віці 10-13 років. У різних квадрантах внутрішньої та зовнішньої макули товщина варіювала від 310,1 до 359,7 мкм у першому віковому інтервалі та від 304,2 до 359,7 мкм у другому віковому інтервалі, відповідно. Товщина сітківки в центральній ділянці не була найтоншою частиною макули, що вказує на відсутність нормальної фовеолярної депресії. В обох вікових інтервалах максимальна товщина спостерігалась у внутрішній макулі, а найтовщим квадрантом була назальна частина макули, за якою йдуть верхній, нижній та скроневий квадранти. Макулярний об’єм в середньому становив 9,2 мм3 у віці 5-9 років та 9,1 мм3 у віці 10-13 років. Статистично значущої різниці у товщині макули та макулярному об’ємі між двома віковими інтервалами не виявлено (p>0,05), проте показники були значно більшими порівняно з доношеними здоровими дітьми того ж віку. Попри анатомічні відхилення в макулярній області, у недоношених дітей з РН після ЛКС були зафіксовані високі середні показники некоригованої та коригованої гостроти зору (у віці 5-9 років середня некоригована гострота зору становила 0,6, а коригована – 0,7-0,8; у віці 10-13 років – 0,6 та 0,9-1,0, відповідно). Велика частка дітей мала нормальні показники бінокулярного зору у двох вікових інтервалах (79,2% у віці 5-9 років та 87,5% у віці 10-13 років) та високий або нормальний стереозір у другому віковому інтервалі, у віці 10-13 років (45,8% у віці 10-13 років порівняно з 33,3% у віці 5-9 років). На основі отриманих результатів було розроблено рекомендації для прогнозування структурних і функціональних змін зорового аналізатора у дітей з РН після ЛКС. Дата реєстрації 2025-03-31 Додано в НРАТ 2025-03-31 Закрити