Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001104, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 16-04-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Формування готовності майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування технології етнодизайну Здобувач Дідовець Юрій Вікторович, Керівник Тименко Володимир Петрович Опонент Колесник Наталія Євгенівна Опонент Бровченко Анатолій Іванович Опонент Пасько Оксана Миколаївна Рецензент Сосік Ольга Даніїлівна Опис У дисертації обґрунтовано актуальність вибору теми дослідження, що відповідає новій спеціальності В3 «Декоративне мистецтво промисли» (Постанова Кабінету Міністрів України «Про внесення змін до переліку галузей знань і спеціальностей, за якими здійснюється підготовка здобувачів вищої та фахової передвищої освіти» (від 30 серпня 2024 р. No 1021). Уточнено формулювання сутності ключових понять дисертації. Актуалізовано поняття «етнодизайн» і «фолк дизайн», що в зарубіжній мистецькій освіті і дизайн- освіті означають «народне проєктування», поєднання традиційних художніх технік і технологій із сучасними цифровими технологіями. Виокремлено низку суперечностей між зарубіжною і українською теорією і практикою етнодизайну/фолк дизайну, що стосується законодавчих і освітніх нормативних документів; наявності стилю етніки у виставкових експонатах української дизайн-продукції і недостатньою кількістю праць з теоретично обґрунтованого застосування технології етнодизайну у підготовці художників декоративно-прикладного мистецтва до професійної діяльності; використанням проєктної технології етнодизайну у практиці художників декоративно-прикладного мистецтва і відсутністю освітньо-професійних програм з етнодизайну і цифрових технологій. Метою дослідження є розроблення, обґрунтування та апробація моделі формування готовності майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування технології етнодизайну у професійній діяльності. Об’єкт дослідження – процес підготовки майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва з технології етнодизайну у закладах вищої освіти. Предмет дослідження – готовність художників декоративно- прикладного мистецтва до застосування технології етнодизайну у професійній діяльності. Відповідно до мети сформульовано завдання дослідження: 1. Проаналізувати теорію і практику навчання архітектонічних мистецтв у закладах вищої освіти. 2. Уточнити сутність понять «готовність до етнодизайну», «технологія етнодизайну». 3. Розробити та обґрунтувати модель формування готовності майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування технології етнодизайну у професійній діяльності. 4. Експериментально перевірити результативність педагогічних умов формування готовності майбутніх художників декоративно-прикладного мистецтва до застосування технології етнодизайну та узагальнити отримані результати дослідження. Згідно з першим і другим завданнями сформульовано теоретичні засади формування готовності художників декоративно-прикладного мистецтва (фахівців декоративного мистецтва і ремесел, етнодизайну): культурологічні, технологічні, екологічні, педагогічні; принципи формування готовності художників ДПМ до сучасного етнодизайну: екологічної сталості, етнокультурної автентичності, інтеграції традицій і сучасності; естетики і мілітарності етнодизайну в умовах воєнного стану. З’ясовано стан досліджуваної проблеми у теорії і практиці архітектонічних видів проєктної творчості. Актуалізовано теоретичні положення з архітектонічних видів творчості, до яких віднесено проєктну технологію етнодизайну. Сформульовано теоретичне положення про те, що архітектоніка продукції етнодизайну і традиційних художніх ремесел стосується принципів розміщення елементів у просторі та їх взаємозв'язків, що створюють візуальну рівновагу та естетичну цілісність композиції. Узагальнено вітчизняний і зарубіжний досвід освіти з етнодизайну/фолк дизайну. Розроблено структуру і обґрунтовано змістове наповнення інноваційної моделі формування готовності художників ДПМ до застосування технології етнодизайну у професійній діяльності. Виокремлено такі структурні блоки: цільовий (мету і завдання), змістовий (теоретичні основи, принципи готовності, педагогічні умови), діагностичний (методи діагностики, критерії, показники і рівні готовності), а також результат: сформована готовність до застосування етнодизайну у професійній діяльності художників ДПМ. Системотворчий блок «Складові методики етнодизайну» взаємопов’язаний з усіма іншими структурними компонентами моделі. У моделі складові методики етнодизайну тісно пов’язані з педагогічними умовами змістового блоку: взаємодоповнення дизайн-мистецького і дизайн-технологічного підходів до змісту; застосування інтерактивних організаційних форм в освітньому процесі; психолого-педагогічна діагностика дизайн-обдарованості художників ДПМ; створення студій з етнодизайну у ЗВО і проєктів для біг- бордів з музейного етнодизайну. Візуально оформлено і теоретично обґрунтовано компоненти готовності до етнодизайну у художників ДПМ: здатність до автентичного художньо- естетичного самовираження в традиційних техніках і технологіях ДПМ; прагнення до прототипування дизайн-продукції з використанням сучасних проєктних технологій; залучення до здійснення етнографічної науково- дослідної діяльності з використанням її технологій. Дата реєстрації 2025-04-02 Додано в НРАТ 2025-04-02 Закрити