Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001107, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Господарсько-правовий статус органів місцевого самоврядування Здобувач Нестеров Геннадій Геннадійович, Керівник Джабраілов Руслан Аятшахович Опонент Батанов Олександр Васильович Опонент Дорошенко Ліна Миколаївна Рецензент Петруненко Ярослав Вікторович Рецензент Олюха Віталій Георгійович Опис Наукова новизна одержаних результатів полягає у тому, що вперше у вітчизняній юридичній науці обґрунтовано нові науково-теоретичні положення щодо засад господарсько-правового статусу органів місцевого самоврядування та розроблено науково-практичні пропозиції, спрямовані на удосконалення чинного законодавства України у досліджуваній сфері відносин. Запропоновано класифікацію господарсько-правового статусу органів місцевого самоврядування у кореляції із відповідним правовим режимом господарських відносин із виділенням наступних видів: 1) загальний; 2) спеціальний; 3) особливий. Аргументовано положення про те, що в умовах правового режиму воєнного стану усталена правова модель делегування повноважень не дотримується. Стверджується, що Законом України «Про правовий режим воєнного стану» фактично передбачається інституційне заміщення органів місцевого самоврядування військовими адміністраціями певних населених пунктів, у межах яких вони створюються. Доводиться, що не пов’язаними з позбавленням володіння доцільно визнати такі порушення права власності територіальної громади (права комунальної власності), які є наслідком вжиття з боку органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб дій та/чи бездіяльності, що призвели до порушення ч. 2 ст. 19 Конституції України. У таких випадках захист права власності територіальної громади має відбуватися шляхом застосування негаторного позову. Обґрунтовано положення про доцільність визнання критерієм застосування негаторного позову, окрім правового режиму майна, що враховує певні його особливості та унеможливлює набуття у приватну власність, також особливий правовий статус суб’єкта права, який здійснює розпорядження об’єктами права комунальної власності, а саме органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб, та на якого поширюється особливий тип та принцип правового регулювання, що знайшли вияв у ч. 2 ст. 19 Конституції України. Обґрунтовано положення про доцільність переходу від моделі спростовної презумпції добросовісності учасників цивільних відносин, яка знайшла вияв у нормах Цивільного кодексу України, до моделі доказової презумпції добросовісності. Доводиться, що реалізація цієї пропозиції сприятиме посиленню правового господарського порядку, згідно зі ст. 5 Господарського кодексу України, урівнюючи всіх учасників господарських відносин перед законом та зумовлюючи їх обов’язок доводити добросовісність дій та/або бездіяльності, зокрема, у відносинах між органами місцевого самоврядування та їх посадовими особами як відчужувачами об’єктів права комунальної власності та суб’єктами господарювання як набувачами таких об’єктів. Обґрунтовано положення про доцільність включення попереднього (апріорного) нагляду за дотриманням законності у діяльності органів місцевого самоврядування до складу механізму нагляду, пропонованого законопроєктом «Про внесення змін до Закону України «Про місцеві державні адміністрації» та деяких інших законодавчих актів України щодо реформування територіальної організації виконавчої влади в Україні» (№ 4298 від 30.10.2020). Виявлено окремі недоліки регуляторної діяльності органів місцевого самоврядування на прикладі нормативно-правового забезпечення реалізації організаційно-господарських повноважень зі встановлення тарифів на певні послуги, що надаються на території населеного пункту, зокрема, з користування майданчиками для платного паркування транспортних засобів. Зокрема, встановлено, що найбільшого поширення набули випадки, коли органами місцевого самоврядування вчиняються дії та/чи бездіяльність, які мають наслідком: 1) не включення проєктів регуляторних актів до Плану діяльності з підготовки проєктів регуляторних актів на відповідний календарний рік; 2) оприлюднення проєкту регуляторного акта без додавання аналізу регуляторного впливу; 3) недотримання встановлених вимог щодо змісту та структури інформаційного повідомлення про оприлюднення проєкту регуляторного акта; 4) недотримання нормативно визначеного мінімального строку, протягом якого приймаються зауваження та пропозиції від фізичних та юридичних осіб, їх об’єднань до проєкту регуляторного акта. Удосконалено положення щодо: правових підстав інституційного заміщення органів місцевого самоврядування військовими адміністраціями у період дії правового режиму воєнного стану із обґрунтуванням необхідності правового регулювання суспільних відносин, ідентифікованих у межах ч.ч. 2 та 3 ст. 10 Закону України «Про правовий режим воєнного стану», на рівні такого акта Верховної Ради України як закон, що узгоджується із п. 15 ч. 1 ст. 92 Конституції України. Дата реєстрації 2025-04-02 Додано в НРАТ 2025-04-02 Закрити