Реєстраційний номер
0825U001121, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
15-05-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості перебігу, комплексне лікування та профілактика захворювань пародонту, ускладнених розладами функціональної оклюзії.
Здобувач
Дубас Максим Андрійович,
Керівник Риберт Юрій Олексійович
Опонент Лучинський Михайло Антонович
Опонент Ожоган Зіновій Романович
Рецензент Гонта Зоряна Михайлівна
Рецензент Немеш Оксана Мар'янівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Львівський національний медичний університет імені Данила Галицького
Опис
У дисертаційній роботі наведено теоретичне узагальнення і нове вирішення актуального завдання сучасної стоматології – клініко-лабораторне та функціональне обґрунтування підвищення ефективності стоматологічної реабілітації пацієнтів з патологією пародонту, ускладненою розладами функціональної оклюзії.
З 209 оглянутих пацієнтів, що звернулись з метою клінічного обстеження та лікування на кафедру терапевтичної стоматології, пародонтології та стоматології ФПДО ЛНМУ імені Данила Галицького, захворювання пародонта діагностовано у 165 осіб. Із 165 осіб із патологією пародонта оклюзійні розлади було виявлено у 136 пацієнтів, які склали основну групу. До основної групи увійшли пацієнти з наступними оклюзійними інтерференціями: ортодонтична патологія, надмірна стертість зубів, дефекти зубних рядів та ятрогенна патологія.
Згідно результатів проведеного стоматологічного обстеження, у пацієнтів з патологією пародонту виявлено високу поширеність оклюзійних розладів (82,42±2,97%). При аналізі структури захворювань пародонту залежно від оклюзійних інтерференцій найвищий відсоток гінгівіту спостерігали при ортодонтичній патології (51,43±8,57%). Найбільша кількість локалізованих форм пародонтиту спостережена при ортодонтичній та ятрогенній патології (22,86±7,20% і 22,22±5,79% відповідно, p>0,05). Кількість генералізованого пародонтиту (ГП) початкового-І ступеня важкості була приблизно однаковою при всіх досліджуваних оклюзійних інтерференціях (20,00±6,85%, 20,69±7,52%, 22,22±5,71%, p>0,05), окрім ятрогенної патології (16,67±3,68%, p<0,05). Генералізований пародонтит ІІ та ІІІ ступеня у найбільшій кількості було виявлено при дефектах зубних рядів (29,63±6,27% при ІІ ступені та 18,52±5,33% при ІІІ ступені ГП, p<0,05).
Середнє значення загальної кількості ортодонтичної патології в усіх вікових групах складало 25,74±3,76%, надмірної стертості зубів - 21,32±3,52 %, ятрогенної патології - 13,23±2,91%. З усіх оклюзійних розладів найбільший відсоток припадав на дефекти зубних рядів 39,71±4,21%, p<0,01.
Для розпрацювання алгоритму лікувально-профілактичних заходів пародонтологічної допомоги, проводили скринінг-тест PSR (Periodontal Screening and Recording, AAP i ADA, 1992), який є модифікацією індексу потреби у лікуванні захворювань пародонта СPITN. Референтне значення індексу PSR виявилось найнижчим у пацієнтів з ортодонтичною патологією (2,96±0,25 бали), та вказувало на потребу у профілактичних заходах. Натомість, у осіб з рештою досліджуваних оклюзійних інтерференцій референтні показники даного індексу свідчили про необхідність пародонтологічної допомоги (3,23±0,26 бали, 3,41±0,30 бали та 3,52±0,28 бали відповідно).
Найвищі показники індекс РМА (Papillary-marginal-alveolar index, Parma,. 1960) спостережені у старшій віковій категорії 51-60 років, які при всіх досліджуваних оклюзійних інтерференціях відповідали важкому ступеню запального процесу у тканинах ясен, і статистично відрізнялись від значень вікових груп 30-40 та 41-50 років, що вказувало на погіршення стану тканин пародонту з віком. Референтні значення PMA індексу у хворих з ортодонтичною та ятрогенною патологією і надмірною стертістю зубів відповідали верхній межі середнього ступеня запального процесу у тканинах пародонта (44,81±6,16%, 48,76±6,63%, 47,16±6,23%, р>0,05), у пацієнтів з дефектами зубних рядів показник засвідчував початок тяжкого ступеня запалення тканин ясен (52,75±7,13%).
Максимальні значення індексу РВІ (Papillary Bleeding Index) відзначені при ГП ІІІ ступеня у хворих з дефектами зубних рядів і ятрогенною патологією (4,02±0,36 та 4,21±0,38 балів), що було вище у 3,8 рази, ніж при гінгівіті, та у 1,7 і 2,04 рази більше, порівняно до ГП початкового-І ступеня, р<0,01. Середнє значення Індексу кровоточивості ясенних сосочків (PBI) було найменшим у пацієнтів з ортодонтичною патологією (1,82±0,20 балів), найвищим – у хворих з дефектами зубних рядів (2,71±0,26 балів, р<0,05).
Загалом, референтні значення індексу ОНІ-S (Oral Hyqiene Indices-Simplified, Green-Vermillion) у пацієнтів із захворюваннями пародонту, асоційованих з оклюзійними інтерференціями, відповідали «незадовільній» гігієні ротової порожнини. Об’єктивний огляд представив картину незадовільної гігієни порожнини рота у пацієнтів із патологією пародонту, поєднаною з оклюзійними розладами.
Дані клінічного обстеження підтверджувались негативною динамікою показників параклінічних індексів, які погіршувались із віком. Отже, патологія пародонту та розлади оклюзії є взаємообтяжуючими станами, що ускладнюють клінічний перебіг один одного.
Дата реєстрації
2025-04-03
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-03 / 2026-07-01
