Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001161, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-04-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Буттєві модуси колективної пам’яті та її символічні репрезентації Здобувач Цибенко Марина Олександрівна, Керівник Астапова-Вязьміна Олена Ігорівна Опонент Шабанова Юлія Олександрівна Опонент Додонов Роман Олександрович Рецензент Афанасенко Валентина Іванівна Рецензент Даценко Вікторія Станіславівна Опис Цибенко М.О. Буттєві модуси колективної пам’яті та її символічні репрезентації. – Кваліфікаційна наукова праця на правах рукопису. Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії у галузі знань 03 Гуманітарні науки за спеціальністю 033 Філософія. – Черкаський державний технологічний університет, Черкаси, 2024. Дисертаційне дослідження концептуалізує соціально-філософську проблематику пам’яті та її символічних репрезентацій. У центрі уваги – з’ясування теоретико-концептуальних основ напряму Memory studies та практичних форм (ре)конструювання пам’яті як ціннісних орієнтирів і маркерів. Колективна пам’ять у дослідженні визначається як категорія, яка відображає соціокультурний феномен, що виникає щодо груп людей, об’єднує та ідентифікує їх у рамках темпорально-просторових схем, які детермінують процеси запам’ятовування (збереження), пригадування і відтворення минулого. Дослідження подає цілісне бачення питань функціонування колективної свідомості та несвідомого, ролі і місця в ньому механізмів пам’яті, проблематизує роль минулого в індивідуальному та соціальному бутті. Висновки, обґрунтовані у дисертаційному дослідженні, доводять концепцію колективної пам’яті як (ре)конструювання минулого шляхом формування його образів і символічної передачі досвіду. З метою обґрунтування позицій автор звертається до історико-соціальних, історико-філософських, культурологічних джерел, залучає приклади культурних практик, соціальної історії та власного арткураторського досвіду. Предметне поле дослідження зосереджується навколо вагомої для українського суспільства мети – формування спільного ціннісного ставлення до минулого, подолання та пропрацювання травматичного (постколоніального) минулого, підвищення рівня національної свідомості та запобігання маніпуляціям суспільною свідомістю. Досліджені в роботі буттєві модуси (способи існування) колективної пам’яті у поєднанні з панівними у суспільстві цінностями, ідеалами, моральними нормами є предиктором закономірностей моральної суб’єктивації та людського самоконституювання громадян, основою дослідження механізмів політичних виборів, впровадження у життя завдань державної стратегії національно-патріотичного виховання молоді та реформування гуманітарної сфери життя українського суспільства, закладаючи фундамент для мирного і демократичного майбутнього й цілісності суспільства. Перший розділ спрямований на з’ясування основних теоретико-методологічних засад вивчення колективної пам’яті, подає компендіум та інтерпретаційний аналіз провідних у напрямі Memory studies поглядів та концепцій науковців з соціології, соціальної антропології, культурології та історіософії переважно французької, німецької та англійської філософських шкіл та дослідницьких платформ, кожною з яких запропоновано авторський соціально-філософський аналіз феномена колективної пам’яті (М. Альбвакс, А. Варбург, Я. Ассман, А. Ассман, П. Коннертон, П. Нора, Б. Шацька та ін.). Запропонований ґрунтовний аналіз концептуального змісту праць західних дослідників дозволяє ширше використовувати їх ідеї та напрацювання в українському дослідницькому полі. Доведено багатовекторність та полідисциплінарність досліджень пам’яті з поглядів соціології, різних напрямів філософії, історії, культурної антропології, соціальної психології, теорії мистецтва, політології. Прослідкувавши особливості становлення та головні ідеї напряму студій пам’яті у контексті розвитку наукової думки ХХ-поч.ХХІ ст. та соцієтальної динаміки цього періоду, зроблено висновки, що формуванню системної теорії колективної пам’яті передували системні (взаємопов’язані) зміни у політико-економічному, антропокультурному, соцієтальному та науковому вимірах. Простежено контекстуальну множинність популярних у науковому просторі термінолексем на означення явища колективних уявлень та ставлення до минулого й процесів їх актуалізації. З’ясовано, що категорія «історичної пам’яті» підкреслює роль історичного дослідження та історичної освіти у формуванні таких уявлень, категорія «колективної пам’яті» може актуалізувати роль саме групової (колективної) ідентифікації за допомогою таких уявлень і ставлення, термін «соціальна пам’ять» акцентує роль впливу соціальних факторів (соціальний детермінізм) на індивідуальну і колективну пам’ять та людське буття, поняття «поколіннєвої» пам’яті може припускати зв’язок поколінь та передачу досвіду за допомогою означених колективних уявлень та ставлення до минулого, тоді як «національна пам’ять» акцентує увагу на етнокультурологічних особливостях пам’яті народів і націй. З’ясовано важливість філософеми пам’яті та її соціального характеру, розрізнення індивідуальної пам’яті, автобіографічного спогаду та феномена відображення минулого у колективній свідомості для багатьох соціогуманітарних наук, зокрема, соціології, соціальної психології, історії, культурної антропології. Дата реєстрації 2025-04-07 Додано в НРАТ 2025-04-07 Закрити