Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001185, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 31-05-2023 Статус Захищена Назва роботи Гормонально-метаболічні порушення та їх корекція у дівчат з розладами менструальної функції. Здобувач Дружиніна Альона Євгенівна, Керівник Трохимович Ольга Віталіївна Керівник Диннік Вікторія Олександрівна Опонент Андрієць Оксана Анатоліївна Опонент Чайківська Еліна Флавіанівна Рецензент Татарчук Тетяна Феофанівна Рецензент Тутченко Тетяна Миколаївна Опис Дисертація присвячена вирішенню актуальної наукової задачі – оптимізації діагностики, підвищенню ефективності профілактичних, лікувальних заходів, прогнозуванню формування та ускладненого перебігу олігоменореї (ОМ) та аномальних маткових кровотеч (АМК). За результатами клініко-генеалогічного аналізу, проведеного в сім’ях хворих із порушеннями менструального циклу, встановлено вплив середовищних та спадкових чинників на формування даних патологічних станів. З’ясовано, що певні екзогенні та ендогенні фактори ризику зустрічаються значно частіше в сім’ях дівчат з розладами менструальної функції у порівнянні з сім'ями здорових дівчат. В першу чергу це стосується шкідливих звичок та сильного емоційного стресу у матерів дівчат до настання і в період вагітності (p<0,05), загрози переривання вагітності (p<0,001), стресу у дівчат вдома (p<0,05). Розроблено алгоритм прогнозу формування ОМ та АМК. Серед найвагоміших факторів ризику: наявність спадкової обтяженості до гінекологічних незапальних захворювань (ПК=+8,0) та репродуктивних порушень (ПК=+3,5), користування дівчинки Інтернетом та гаджетами 3 години та більше на добу (ПК=+2,5), патологічний перебіг вагітності у матері (загроза переривання вагітності) (ПК=+9,4) та травмування дівчинки (в тому числі й закритті черепно-мозкові травми) (ПК=+8,1) тощо. Проведений аналіз статусу вітаміну Д у дівчат з розладами менструальної функції свідчить про достатньо велику розповсюдженість зниження статусу вітаміну Д. Встановлено, що у абсолютної більшості (84,3% при ОМ і 94,2% при АМК) спостерігається його недостатність (42,3% при ОМ і 36,5% при АМК) або дефіцит (42,0% при ОМ і 57,7% при АМК). Встановлено значні порушення функціонування гіпофізарно-гонадної вісі. Від 40 до 50% пацієнток з ОМ мають зсуви з боку окремих ланок гонадотропної та стероїдної системи (лютеїнізуючого гормону (ЛГ), фолікулостимулюючого гормону (ФСГ), естрадіолу (Е2)). Що стосується пролактину (ПРЛ) та інших стероїдних гормонів (тестостерону (Т), кортизолу (К)), то серед них відзначаються відхилення не більше ніж у 10-20% обстежених. Порівняльний аналіз залежно від ІМТ, на якому сформувалася патологія показав, що для пацієнток із нормальним діапазоном ІМТ ОМ протікала частіше на тлі гіперактивації гонадотропної функції (високі показники ЛГ, ФСГ, ПРЛ), зниженого вмісту Е2. У підлітків із дефіцитом маси тіла ОМ виникала частіше на тлі дисгонадотропінемії – превалювання ФСГ над ЛГ (зниження рівня ЛГ, нормативного ФСГ), активації гіпофізарно-надниркової системи (високі К та Т). Для з’ясування ролі вітаміну Д у формуванні порушень менструальної функції створено математичні моделі. Використання множинного регресійного аналізу дозволило оцінити якою мірою варіабельність гонадотропінів, стероїдних гормонів, ПРЛ при ОМ можна пояснити за рахунок варіабельності вмісту вітаміну Д. Для хворих зі зниженим енергетичним ресурсом статус вітаміну Д асоційований з ФСГ, Е2 і К (R2=93,2%). При фізіологічних коливаннях ІМТ К і ПРЛ детермінують варіабельність рівня вітаміну Д (R2=55,6%). На прикладі математичного моделювання переконливо доведено роль та значення вітаміну Д у формуванні порушень менструальної функції. Можна зробити висновок, що основою порушень менструальної функції за типом ОМ та АМК у дівчаток-підлітків є результат сумарної дії різних по вираженості впливів гормональних змін і концентрації вітаміну Д. З’ясовано, що у 37,3% хворих на ОМ і значно частіше у пацієнток з АМК (53,1%; p˂0,05) реєструються відхилення у вуглеводному спектрі крові. Дослідження ліпідного спектру крові виявило, що майже у половини хворих на ОМ (43,8%) і АМК (48,8%) мали місце різні його відхилення. Незалежно від типу порушень менструальної функції у дівчат з дефіцитом маси тіла реєструється підвищення антиатерогенної фракції ліпідів і зниження ІА, який свідчить про баланс між атерогенними і антиатерогенними фракціями ліпопротеїдів. Використання побудови факторних моделей для виявлення зв’язків між показниками ліпідного спектру і вітаміном Д дало змогу з’ясувати, що обидві моделі мають спільні фактори і їх загальна дисперсія складає при ОМ 87%, а при АМК 89,1%. Проведено аналіз щодо з’ясування чинників, які можуть впливати на формування зсувів у вуглеводному та ліпідному спектрах у дівчат з патологією менструальної функції, а тим самим обумовлювати зниження не тільки загального рівня здоров’я, а й впливати на ефективність лікування. Дівчата з розладами менструальної функції за типом ОМ та АМК в періоді пубертату вимагають динамічного спостереження не тільки дитячого гінеколога, а й ендокринолога, педіатра, невролога для своєчасного виявлення та корекції змін, які супроводжують становлення репродуктивної функції. Обґрунтована стратегія диференційованого підходу до профілактичних та лікувальних заходів для дівчат з розладами менструальної функції з урахуванням метаболічних порушень, статусу вітаміну Д. Дата реєстрації 2025-04-07 Додано в НРАТ 2025-04-07 Закрити