Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001191, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 12-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Угруповання птахів як індикатор гемеробії на прикладі міста Дніпро Здобувач Комлик Юлія Анатоліївна, Керівник Пономаренко Олександр Леонідович Опонент Шупова Тетяна Віталіївна Опонент Чаплигіна Анжела Борисівна Рецензент Голобородько Кирило Костянтинович Рецензент Іванько Ірина Анатоліївна Опис Птахи – найчисленніший клас наземних хребетних, що заселяє різноманітні середовища. Вони варіюються від вузькоспеціалізованих до генералістів, демонструючи різні рівні адаптації до природних і антропогенних порушень. Згідно з J. Wiens, порушення – це події, що викликають зміни в екосистемах і створюють можливості для інших видів. Відповідно, серед птахів є як стійкі, так і чутливі до порушень види. Чутливість птахів до порушень можна оцінити через взаємозв’язок із рослинністю: від видів, що мешкають у природних середовищах, до синантропних, що пристосувалися до урбанізованих територій. Незважаючи на визнання цього взаємозв’язку, кількісна оцінка впливу антропогенних факторів на птахів залишається недостатньо розробленою. Гемеробія – це міра антропогенного впливу на екосистеми, що відображає ступінь трансформації середовища. Вона є оберненою до природності й дозволяє оцінити рівень змін біологічних угруповань. Концепція гемеробії широко застосовується для аналізу рослинності, але її використання для оцінки тварин ще обмежене. Водночас птахи можуть слугувати надійними індикаторами екологічних змін завдяки своїм поведінковим особливостям, кормовим вподобанням і вибору місць гніздування. Дослідження проводилися у 25 парках Дніпра (2022–2024), використовуючи модифіковані методики обліку птахів О. Л. Пономаренка (2017) та маршрутний метод необмеженої смуги. Загальна протяжність маршрутів склала 124,76 км, площа – 1203,45 га. Було зареєстровано 4621 спостереження 66 видів птахів. Аналіз враховував види рослин, висоту деревостану, наявність чагарників, субстрати активності птахів. Дані фіксувалися за допомогою мобільного додатку Geo Tracker. Для обробки даних застосовували класифікаційний метод TWINSPAN та кореспонденційний аналіз. Оцінювалися спектральні індекси рослинності (NDVI, GreenNDVI), вологість ґрунту (LSWI), аерозолі (AC-Index) та геопросторові параметри гемеробії. Було визначено 66 видів із 34 родин і 16 рядів, що свідчить про значне біорізноманіття орнітофауни міста. Кластеризація дозволила виділити 12 екологічних груп, що відображають різні стратегії адаптації до міського середовища. Перші два кластери включають лісові види, малочисленні в міських парках. Вони є індикаторами низької гемеробії. Третій кластер охоплює лісові види, що зрідка зустрічаються через відсутність щільних деревостанів. Дятел звичайний є індикатором помірної гемеробії. Види четвертого кластеру частково адаптовані до міста, але мають специфічні вимоги до середовища. П’ятий кластер об’єднує види, що потребують старих лісів із високими деревами. Найбільш адаптивними виявилися види шостого й восьмого кластерів, які ефективно використовують міські ресурси. Мухоловка білошия Ficedula albicollis (Temminck), шпак звичайний і чикотень демонструють високу екологічну пластичність. Горобець польовий домінує серед міських угруповань і є індикатором високої гемеробії. Аналіз показав, що більшість міських парків Дніпра мають розріджений деревостан, що обмежує можливості для лісових видів, але створює умови для узлісних і чагарникових птахів. Дані дистанційного зондування дозволили оцінити рівень гемеробії міських територій та його вплив на птахів. Порівняння з європейськими регіонами виявило схожу реакцію видів на урбанізацію. Результати підтверджують ефективність використання гемеробії для оцінки екологічних змін. Виявлені закономірності сприяють розробці стратегій збереження біорізноманіття, враховуючи глобальні тенденції та регіональні особливості. Формування сталих міських ландшафтів є ключовим завданням екологічного менеджменту. Практичне значення. Результати роботи мають важливе значення для планування заходів зі збереження біорізноманіття у міських умовах. Використання шкали гемеробії дозволяє оцінювати ступінь трансформації міських екосистем та визначати ефективні стратегії екологічного управління. Дані дослідження інтегровані у платформу GBIF, що забезпечує їх доступність для подальших наукових досліджень. Ключові слова: угруповання птахів, орнітофауна, біорізноманіття, антропогенний вплив, трансформовані території, екологія урбоекосистем, гемеробія, оцінка впливу на навколишнє середовище. Дата реєстрації 2025-04-08 Додано в НРАТ 2025-04-08 Закрити