Реєстраційний номер
0825U001204, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-05-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Прогнозування і профілактика гіпертензивних розладів у вагітних, які перенесли COVID-19
Здобувач
Пилипенко Анастасія Володимирівна,
Керівник Медведь Володимир Ісаакович
Керівник Камінський В’ячеслав Володимирович
Опонент Міщенко Лариса Анатоліївна
Опонент Загородня Олександра Сергіївна
Рецензент Романенко Тамара Григорівна
Рецензент Карлова Олена Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний університет охорони здоров'я України імені П. Л. Шупика
Опис
Гіпертензивні розлади під час вагітності є найпоширенішими медичними ускладненнями, які спостерігаються у 5-10% у всьому світі та є найчастішою причиною материнської та перинатальної захворюваності та смертності.
Повідомлялося про підвищення захворюваності на гіпертензивні розлади серед вагітних жінок, інфікованих новим важким гострим респіраторним синдромом, коронавірусом-2 (SARS-CoV-2), збудником коронавірусної хвороби 2019 (COVID-19). Хоча COVID-19 це переважно респіраторна інфекція, вона може мати кілька позалегеневих проявів, таких як гострі ураження нирок, ураження печінки, тромбоцитопенія, порушення згортання крові та гіпертензія. Ці ураження є вторинними внаслідок дисрегуляції ренін-ангіотензинової системи, поширення вірусу та надмірної імунної відповіді, опесередкованої запальними цитокінами, які викликають ендотеліальну дисфункцію.
Метою проведення даного дослідження стало прогнозування та попередження гіпертензивних розладів у вагітних, які перенесли COVID-19, на основі визначення біологічних маркерів, інтегральних гематологічних показників та клінічних предикторів цієї патології, удосконалення тактики ведення вагітності.
У дисертації наведено результати комбінованого когортного дослідження (проспективно-ретроспективного). Проаналізовано перебіг та завершення вагітності у 199 жінок: 21 з них зафіксована до березня 2020 року, а 178 — в період пандемії COVID-19 з березня 2020 по січень 2022 року. Усі пацієнтки спостерігалися в одному медичному закладі, що надає амбулаторну акушерсько-гінекологічну допомогу. Дані медичної документації було включено до аналізу суцільним масивом, тобто без будь-якого відбору, що в межах нашої вибірки фактично забезпечило скринінг.
Усі вагітні були обстежені у відповідності до УКПМД «Про організацію амбулаторної акушерсько-гінекологічної допомоги в Україні», затвердженого Наказом МОЗ України від 15.07.2017р № 417.
Критерії включення: гіпертензивні розлади у вагітних, перенесена коронавірусна інфекція, вакцинація проти COVID-19.
Критерії виключення з дослідження: пізнє, після 16 тижнів, взяття на облік до жіночої консультації, наявність тяжкої екстрагенітальної патології, яка може суттєво впливати на перебіг COVID-19 (хронічна хвороба нирок, хвороби печінки, догестаційний цукровий діабет). Крім того, були виключені пацієнтки, які не надали достовірної інформації щодо щеплення проти COVID-19.
На першому етапі дослідження проведений порівняльний аналіз показників співвідношення sFlt-1:PlGF на різних термінах вагітності із розвитком гіпертензивних розладів та затримкою росту плода, а також визначено кількість днів від проведеного дослідження до пологів.
На другому етапі розглянуто перебіг та результат вагітності у жінок у період пандемії COVID-19. Оцінено розвиток гіпертензивних розладів у жінок залежно від перенесеної хвороби COVID-19 та вакцинального статусу.
На третьому етапі проведено оцінку змін гематологічних показників та розрахункових гематологічних індексів з метою прогнозування розвитку прееклампсії.
У роботі застосовані загальноклінічні, антропометричні, ультразвукові, імуноферментні, гематологічні, статистичні методи дослідження.
Для статистичного оброблення даних перевіряли розподіл показників на відповідність закону нормального розподілення. Використовували критерій Колмогорова-Смирнова. Масив даних не відповідав закону нормального розподілення, тому використовували критерії непараметричної статистики. Для опису використовували медіану (Ме) та інтерквартильний розмах (Q1-Q3). Для оцінювання результатів досліджень обчислювали середні арифметичні значення (М) і стандартні відхилення (SD), кількісні показники наведені у вигляді М±SD або Ме (Q1-Q3), частота – Р. Для порівняння двох незалежних груп застосовували критерій Манна-Уїтні (U). Для порівняння N незалежних груп використовувався критерій Краскела-Уолліса (χ2N-1), де N-1 – ступінь свободи. Кореляційний зв’язок співвідношення sFlt-1:PlGF з кількістю днів до пологів від дати визначення встановлювали за допомогою рангової кореляції Спірмена (ρ). Ефективність тесту оцінювали за допомогою чутливості (Se) та специфічності (Sp). Для дискретних показників були обчислені відсоткові співвідношення по групах, складено таблиці сполучненості ознак. Відмінності між групами визначали за критерієм Хі-квадрат Пірсона (χ2). Для двох груп обчислювався критерій чотирьохпольової кореляції (φ), для кількох груп критерій зв'язку Крамера (ν). Також розраховували відносний ризик (RR) та його довірчий інтервал (95% СІ). Для визначення зв’язку співвідношення sFlt-1:PlGF з виникненням прееклампсії (ПЕ) використовували критерій Фішера (F), рівень статистичної значущості визначали р < 0,05.
Дата реєстрації
2025-04-08
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-08 / 2026-07-01
