Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001235, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 31-08-2022 Статус Запланована Назва роботи Ріст та формування довгих трубчастих кісток скелета за умов експериментальної гіперглікемії у віковому аспекті Здобувач Понирко Аліна Олексіївна, Керівник Бумейстер Валентина Іванівна Опонент Небесна Зоя Михайлівна Опонент Лук'янцева Галина Володимирівна Рецензент Ткач Геннадій Федорович Рецензент Деміхова Надія Володимирівна Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню впливу дії хронічної гіперглікемії на особливості морфогенезу, хімічного складу та біомеханічних параметрів довгих трубчастих кісток скелета у віковому аспекті. Гіперглікемія є наслідком гострого дефіциту інсуліну, що призводить до порушення вуглеводного, білкового, жирового і водно-сольового обмінів. Це блокує надходження глюкози в інсулінозалежні тканини, як наслідок, в них виникає жорсткий енергетичний дефіцит. Експериментальні дані про зміну ростових показників, формування біоелементного складу та тривкісних характеристик кісток за умов гіперглікемії дають нове уявлення про реакцію кісткової тканини з урахуванням вікових особливостей організму. Для комплексного вивчення впливу хронічної гіперглікемії було визначено дизайн екперименту, що передбачав використання 216 білих лабораторних щурів молодого, зрілого і старечого віку. З метою встановлення дії гіперглікемії на довгі трубчасті кістки піддослідних тварин було поділено на дві серії: експериментальну та контрольну, кожна з них була поділена на три групи: молоді, зрілі, старечі – залежно від віку, кожна з яких була поділена на шість підгруп залежно від терміну експериментального дослідження. До експериментальної серії входили щури, введені в стан гіперглікемії за допомогою одноразової інтраперитонеальної ін’єкції розчину дигідрату алоксану в дозі 150 мг/кг маси тіла на 0,9 % розчині хлориду натрію. Тварин виводили з експерименту на 30-ту, 60-ту, 90-ту, 120-ту, 150-ту та 180-ту доби. Для дослідження вилучали стегнові та плечові кістки, які вивчали з використанням остеометричного, гістоморфометричного, ультрамікроскопічного, імуногістохімічного, хіміко-аналітичного, біомеханічного, комп’ютерно-томографічного й статистичного методів. У щурів молодого віку на тлі гіперглікемії були виявлені такі зміни: дефіцит маси тіла до 180-ї доби становив 42,6 % (р < 0,001), рівень глюкози варіював з (19,30 ± 1,69) ммоль/л (р < 0,001) на початку експерименту до (13,20±2,26) ммоль/л (р < 0,001) у кінці експерименту, рівень глікозильованого гемоглобіну (HbA1с ) збільшився із (7,0 ± 0,66) % (р < 0,001) до (9,43 ± 0,96) % (р<0,001). За даними остеометрії, лінійні показники стегнової та плечової кісток щурів експериментальної та контрольної серії найбільш інтенсивно збільшувались у щурів молодого віку. У щурів цієї вікової групи в умовах тривалої гіперглікемії спостерігалося сповільнення приросту остеометричних показників порівняно з контрольними щурами. Отже максимальна довжина стегнової кістки (МДК) на 30-ту добу експерименту в щурів молодого віку становила (18,96 ± 1,16) мм, плечової (11,94 ± 0,77) мм (р < 0,001), що на 18 % та 19 % менше порівняно зі щурами контрольної серії. Ширина середини діафіза ШСД відповідала показникам (1,60 ± 0,37) мм та (1,07 ± 0,13) мм, що на 5 % та 4,7 % менше порівняно з контролем. ШПЕ та ШДЕ в зазначені вікові періоди достовірністю показників не відзначалися. Показники ШПЕ стегнової кістки становили (2,71 ± 0,26) мм, плечової – (2,07 ± 0,13) мм, ШДЕ стегнової кістки становила (2,85 ± 0,22) мм, плечової – (2,09 ± 0,15) мм, що відзначається незначною відсотковою зміною ростових показників порівняно з показниками щурів контрольної серії. Зазначена тенденція до сповільнення ростових показників досліджуваних кісток у тварин експериментальної серії порівняно з контролем зберігалася до закінчення експерименту. Відтак, на 180-ту добу експерименту в щурів молодого віку експериментальної серії відмінність приросту остеометричних показників порівняно з контролем збільшилась і становила: МДК стегнової кістки (26,95 ± 1,06) мм (р < 0,001), плечової – (16,80 ± 0,79) мм (р < 0,001), що на 20 % та 21 % менше порівняно з контролем, водночас значно збільшилися показники ШСД, ШПЕ і ШДЕ, вони зросли до (1,72 ± 0,42) мм, (3,10 ± 0,04) мм та (3,26 ± 0,21) мм відповідно відмінність із контролем становила 7 %, 8 % і 7 %. Дефіцит маси тіла щурів зрілого віку експериментальної серії спостерігався на рівні 24 % (р < 0,001), показники глюкози варіювали від (14,80 ± 1,30) ммоль/л (р < 0,001) на 30-ту добу до (11,30 ± 1,10) ммоль/л (р < 0,001) на 180-ту добу, HbA1с був у 2 рази вищим за норму. За даними остеометрії, лінійні показники стегнової кістки тварин зрілого віку відзначалися незначним відсотком приросту порівняно з показниками щурів молодого віку. Середні показники МДК стегнової та плечової кісток на 30-ту добу експерименту були дещо меншими за такі у тварин контрольної серії на 11,2 % та 5,2 %. ШСД порівняно з контролем була меншою на 5,3 % і 4,2 % відповідно. Середні показники ШПЕ і ШДЕ стегнової та плечової кісток також достовірно не відрізнялися. ШПЕ була меншою за контроль на 6 % та 9,6 %, ШДЕ – на 6,2 % і 8,4 %. Дата реєстрації 2025-04-10 Додано в НРАТ 2025-04-10 Закрити