Реєстраційний номер
0825U001240, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
26-05-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Профілактика хвороб шкіри у населення, задіяного в агропромисловому комплексі при використанні сучасних засобів захисту рослин
Здобувач
Бардов Георгій Павлович,
Керівник Вавріневич Олена Петрівна
Опонент Кузьмінов Борис Павлович
Опонент Бабій Віталій Філімонович
Рецензент Сирота Аліна Ігорівна
Рецензент Чернишов Павло Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертаційна робота присвячена вирішенню актуальної наукової задачі профілактичної медицини – удосконалено схему профілактики хвороб шкіри у населення, задіяного в агропромисловому комплексі при використанні сучасних засобів захисту рослин.
Обґрунтування вибору теми дослідження
Питання застосування пестицидів, як професійного шкідливого фактору, залишається актуальним, особливо в умовах інтенсифікації виробництва сільськогосподарської продукції. Пестициди є провідним засобом знищення шкідників, бур’янів і комах, які завдають шкоди посівам [193, 196]. Певні види пестицидів використовувалися для захисту рослин протягом століть. Крім того, що пестициди приносять користь, також є ймовірний серйозний негативний вплив на навколишнє середовище, біоту та здоров’я людини [121, 193]. Внаслідок надмірного використання пестицидів можливе знищення біорізноманіття [185, 193], крім того ймовірне виникнення резистентності у патогенів до їх дії. У зв’язку з вищевикладеним актуальним є синтез та впровадження в практичну діяльність нових сполук з новими способами дії. Так, наприклад, фосфорорганічні, карбаматні, дитіокарбаматні сполуки і синтетичні піретроїди замінюються на нікотинові та діамідні пестициди [250].
Серед найбільш ймовірних шляхів надходження хімічних речовин в організм працівників агропромислового сектору є інгаляційний та крізьшкірний [117]. Аналіз професійної захворюваності в Україні в 2005-2014 роках показав, що хвороби шкіри та підшкірної клітковини становлять 0,030,09% в структурі профзахворювань (2013-2014 рр.), хвороби хімічної етіології 2,4-3,2% [84]. За даними European Agency for Safety and Health at Work хвороби шкіри посідають друге місце в структурі професійної патології в країнах Європи. Професійні ураження шкіри складають 7% від загальної кількості професійної патології, ризик виникнення яких зумовлений впливом комплексу факторів
(хімічних, фізичних та біологічних) [207]. У США щороку лікарі діагностують 10 000–20 000 отруєнь пестицидами серед приблизно 2 млн. працівників сільського господарства. Можливий контакт працівників під час змішування, приготування робочого розчину пестицидів, завантаження, застосування (обприскування) або утилізації пестицидів. Хімічні речовини можуть потрапляти в організм при безпосередньому контакті зі шкірою, очима та одягом; під час вживання їжі або пиття контамінованої пестицидами води; та вдихання пестицидів з забрудненим повітрям, що містить туман, пил, пари або дим. Вплив деяких пестицидів пригнічує холінестеразну (ХЕ) активність. Низький рівень ХЕ може спричинити уповільнення роботи серця, м’язовий параліч, тремтіння, головний біль, судоми та кому. Отруєння пестицидами також пов’язане з такими розладами мозку, як хвороба Альцгеймера [121].
Відповідно до проведеного наукового аналізу [145, 232, 235] встановлено,
що більшість уражень шкіри, які зумовлені пестицидами є контактними дерматитами подразнюючого та алергічного ґенезу. Рідше, внаслідок дії пестицидів, можуть виникати такі патологічні ураження шкіри як мультиформна еритема, паракератоз, порфірія, хронічні ураження шкіри, ймовірні канцерогенні наслідки (карцинома in situ, множинні базальноклітинний і плоскоклітинний рак), нейротоксична дія та ураження інших органів і систем [186, 201, 222].
Так, наприклад, в Україні станом на 2017 рік було зареєстровано понад
3 тис. нових випадків меланоми та близько 1 тис. смертельних випадків [20]. Запровадження комплексу профілактичних заходів для професійних контингентів є невід’ємною складовою мінімізації негативного впливу професійних факторів, в тому числі хімічного ґенезу. Для цього необхідно володіти інформацією щодо нормування організації праці, нормалізації умов праці, профілактики виробничого травматизму та виробничих захворювань.
Важливо запроваджувати комплекс заходів індивідуального і колективного захисту [94, 104].
Мета і завдання дослідження. Метою роботи була профілактика хвороб шкіри у населення, задіяного в агропромисловому комплексі при використанні сучасних засобів хімічного захисту рослин, шляхом удосконалення системи профілактики шкірної патології та розробки рекомендацій по безпечному застосуванню і впровадженню заходів попередження ураження шкіри при застосуванні пестицидів для обробки сільськогосподарських культур та їх моніторингу.
Дата реєстрації
2025-04-11
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-11 / 2026-07-01
