Реєстраційний номер
0825U001263, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
29-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості інтервенційного лікування хворих з гострим коронарним синдромом в умовах пандемії Covid-19
Здобувач
Бондарець Дмитро Вадимович,
Керівник Руденко Костянтин Володимирович
Опонент Маньковський Георгій Борисович
Опонент Зеленчук Олег Валерійович
Рецензент Аксьонов Євгеній Володимирович
Рецензент Сало Сергій Васильович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Державна установа "Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України"
Опис
Дисертація на здобуття наукового ступеня доктора філософії за спеціальністю 222 – Медицина (22 – охорона здоров’я). – Державна установа «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України», м. Київ, 2025.
Дисертація захищається в Державній установі «Національний інститут серцево-судинної хірургії імені М. М. Амосова Національної академії медичних наук України», м. Київ, 2025.
У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та запропоновано нове бачення проблеми в галузі серцево-судинної хірургії щодо підвищення ефективності інтервенційного лікування хворих з гострим коронарним синдромом в умовах пандемії COVID-19. Наукова новизна дослідження полягає в тому, що одержано теоретичні положення, які висвітлюють питання особливостей та проблем інтервенційного лікування хворих з гострим коронарним синдромом в умовах пандемії COVID-19:
- встановлено, що наявність супутньої патології, такої як цукровий діабет ІІ типу, артеріальна гіпертензія, порушення ритму серця та інфаркт міокарда, ініціювала розвиток гострого коронарного синдрому під час маніфестації COVID-19;
- з’ясовані ризики, які корелювали з кількістю ураження вінцевих артерій та наявністю супутньої патології; з’ясовано, що цукровий діабет ІІ типу та порушення ритму серця достовірно частіше спостерігалися у пацієнтів основної групи, а ожиріння – у пацієнтів групи порівняння;
- розраховані коефіцієнти OR вказували на значущість терміну проведення реперфузії. Встановлено, що у пацієнтів, яким реперфузія проведена у термін понад 6 годин, ризик летальних подій був вищим у 3,3 раза;
- ретроспективно визначено коефіцієнт OR у померлих пацієнтів, який показав, що ризик настання летальних подій у них був у 2,56 раза вищий порівняно з пацієнтами основної групи, яким також проведено реперфузію у термін понад 6 годин;
- встановлено, що достовірно переважало застосування одностентової методики «Provisional» (66,7%) відносно двостентових методик: «TAP» та «Culotte» (33,3%) в обох групах дослідження;
- результати проведених досліджень дозволили з’ясувати, що наявність клінічної маніфестації COVID-19 при гострому коронарному синдромі не впливає на вибір методики черезшкірного коронарного втручання, а лише впливає на поширення запального процесу на дистальні відділи вінцевих артерій та не збільшує кількість їх уражень.
Теоретичне значення отриманих результатів полягає у суттєвому доповненні до вирішення теоретичних положень у серцево-судинній хірургії щодо проблеми підвищення ефективності інтервенційного лікування хворих з гострим коронарним синдромом в умовах пандемії COVID-19.
Практичне значення результатів дослідження полягає в тому, що його результати дозволили напрацювати та впровадити у практику алгоритм інтервенційного лікування пацієнтів з гострим коронарним синдромом при COVID-19. Також отримані в результаті даного дисертаційного дослідження дані стали підґрунтям для удосконалення існуючої системи надання інтервенційної допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом в умовах пандемії COVID-19 шляхом вдосконалення системи маршрутизації, транспортування та надання допомоги пацієнтам з гострим коронарним синдромом на тлі клінічної маніфестації COVID-19.
Для забезпечення мети дослідження учасників було розподілено на дві групи за принципом наявності COVID-19. До основної групи увійшли пацієнти (n = 50) з гострим коронарним синдромом на тлі маніфестації COVID-19, а до групи порівняння – пацієнти (n = 50) з гострим коронарним синдромом без респіраторно-вірусної інфекції з негативним результатом полімеразно-ланцюгового тесту. Учасників основної групи додатково розподілено на дві підгрупи за принципом наявності підтвердженого діагнозу COVID-19 на момент госпіталізації. До підгрупи І (n = 21) увійшли пацієнти у яких на момент госпіталізації був наявний та підтвержений тестом полімеразно-ланцюгової реакції COVID-19. До підгрупи ІІ (n = 29) включені пацієнти з гострим коронарним синдромом у яких під час госпіталізації клінічні онаки COVID-19 були відсутні, а інфікування відбулося в стаціонарі.
Проаналізовано основні скарги, які висловлювали пацієнти під час госпіталізації. Встановлено, що частота найпоширеніших скарг була подібною серед учасників основної групи і групи порівняння (р≥ 0,05). Виключенням стали скарги на періодичні болі в області серця та наявність порушень ритму серця, які достовірно частіше виказували пацієнти групи порівняння (χ2 = 9,06; р = 0,003) та (χ2 = 5,23; р = 0,02) відповідно. Проаналізовано середній час від появи факультативних скарг, притаманних гострому коронарному синдрому, до проведення реперфузійних втручань. В результаті з’ясовано, що частка осіб, яким проведено реперфузію у термін до 6 годин від початку ангінозного болю, була достовірно вищою серед учасників групи порівняння (χ2 = 67,22; р = 0,0001).
Дата реєстрації
2025-04-14
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-14 / 2026-07-01
