Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001294, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту Статус Запланована Назва роботи Удосконалення ветеринарно-санітарних заходів за бактеріозів птиці Здобувач Нестеренко Олена Миколаївна, Керівник Касяненко Оксана Іванівна Опонент Горюк Юлія Вікторівна Опонент Кухтин Микола Дмитрович Рецензент Долбаносова Римма Валентинівна Рецензент Нагорна Людмила Володимирівна Опис Дисертаційна робота присвячена комплексному експериментальному обґрунтуванню запропонованих ветеринарно-санітарних заходів за бактеріозів птиці на основі розробки способів дезінфекційної обробки пташників для утримання бройлерів та санаційної обробки замкнутої системи водопостачання птахогосподартств. Проведено аналіз динаміки чисельності поголів’я птиці в Україні згідно даних Державної служби статистики України. За результатами проведеного ризик-орієнтованого підходу виявлено потужності, діяльність яких створює низький, середній та високий ступінь ризику для здоров’я людини, що склало 6,3 %, 4,7 % та 1,6 % відповідно. Визначено показники мікробіологічної безпеки м’яса птиці різних груп та різного термічного стану. З’ясували, що етіологічним чинником харчових токсикозів та токсикоінфекцій у людей були збудники сальмонельозу (34,3–35,5 %;), ешерихіозу (9,5–11,27 %), стафілококозу (понад 20,5 %), кампілобактеріозу (10,7–16,6 %). Встановлено основні шляхи передачі і поширення патогенних та умовно-патогенних мікроорганізмів встановлено, що джерелом токсикоінфекцій для людини є інфікована продуктивна птиця, а чинником передачі – харчові продукти та об’єкти зовнішнього середовища (повітря, вода). Проведено дослідження проб патолого-анатомічного матеріалу відібраного від трупів птиці різних вікових груп. в 89,7 % досліджених проб від трупів курчат 1–7 добового віку ізолювали умовно-патогенні мікроорганізми родини Enterobacteriaceae в різних асоціаціях. Найбільша частка 36,9 % була представлена Salmonella spp. та P. mirabilis; E. coli, Proteus spp., Staphylococcus spp. – 24,8 %. З проб від молодняка птиці віком 10–30 діб рівні ізоляції патогенів були вищі: E. coli та Salmonella spp. – 41,8 %; E. coli та Staphylococcus spp. – 22,1 %; Salmonella spp. та C. perfringens – 14,9 %; E. coli та Enterococcus spp. – 10,2 %; Pseudomonas spp. та Staphylococcus spp. – 6,3 %; Bacillus spp., Proteus spp. – 4,7 %. З проб від птиці 30–42 добового віку ізолювали Proteus spp., Pseudomonas spp., Clostridium spp., що складало 25,8 %; E. coli і S. aureus – 24,7 %; E. coli та Salmonella spp. - 18,3 %. Встановлено санітарно-бактеріологічні показники мікробіологічного забруднення повітря і робочих поверхонь пташників за вирощування курчат-бройлерів. Частка ізольованих збудників становила: Escherichia coli – 39,3 %, Salmonella spp., Campylobacter spp. – 14,5 %, Streptococcus spp., Staphylococcus aureus – 23,6 %, Proteus spp., Enterobacter spp. – 22,6 %. Проведено мікробіологічні дослідження ізольованих бактеріальних патогенів та вивчено їх властивості. Досліджено властивості ізолятів. На підставі проведених досліджень антибіотикорезистентності ізольованих мікроорганізмів встановлено частку резистентних ізолятів до препаратів різних груп. Максимальну кількість резистентних ізолятів виявлено до препаратів групи карбапенемів: 100 % – Е. coli, 60 % – E. faecalis. Удосконалення способу дезінфекції птахівничих приміщень в системі ветеринарно-санітарних заходів за вирощування бройлерів визначали на основі порівняння ефективності двох схем дезінфекції. У схему дезінфекційної обробки дослідного пташника включено вологу дезінфекцію робочих поверхонь пташника на основі використанням 0,6% піноутворюючого деззасобу Вірошилд (KILCO, Великобританія) з розрахунку 0,3 л робочого розчину на 1м2 та наступну аерозольну дезінфекцію приміщення пташника 20% розчином деззасобу Спектраген (SYNTHESE ELEVAGE, Франція) з розрахунку 300 см3 / 1м3 та експозицією 7 годин. Показники контролю якості дезінфекції складає 96,00 %, що на 10 % вище за аналогічний показник в контролі. Розробку екологічно безпечного способу санації замкнутої системи водопровідної мережі птахогосподарства здійснювали на основі застосування екологічно безпечного деззасобу «Сандез» (розробник Тернопільська дослідна станція Інституту ветеринарної медицини НААН). Встановлено бактерицидну дію засобу «Сандез» проти тест-штамів мікроорганізмів S. aureus ATCC 25923, E. coli ATCC 25922 (F-50) ізолятів S. аureus, E. coli, S. enteritidis встановлено бактерицидну концентрацію робочих розчинів засобу «Сандез» для санітарної обробки водопроводів. Спосіб санації замкнутої водопровідної мережі птахогосподарства здійснювали об’ємним методом, який передбачав заповнення водопровідної системи 2,0 %-им розчином експериментального дезінфікуючого засобу «Сандез» з експозицією 5 годин, після чого розчин зливали, а трубопровід ретельно промивали чистою водопровідною водою. Запропонований спосіб має високий мийно-дезінфікуючий ефект, забезпечує відповідність показників якості і безпеки води вимогам нормативів державних санітарних норм та правил та поєднується з відсутністю негативного впливу на навколишнє середовище. Загальна економічна ефективність запропонованої схеми ветеринарно-санітарних заходів при вирощуванні 1000 голів курчат бройлерів складає 51,31 тис. грн або у розрахунку на 1 голову – 5131 грн. Дата реєстрації 2025-04-16 Додано в НРАТ 2025-04-16 Закрити