Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001322, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-04-2025 Статус Захищена Назва роботи Кримінальна відповідальність за шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням комп’ютерної техніки Здобувач Усманов Руслан Абдішекурович, Керівник Карчевський Микола Віталійович Опонент Бабенко Андрій Миколайович Опонент Тичина Дмитро Михайлович Рецензент Семенишина-Фіголь Богдана Миколаївна Рецензент Данилевська Юлія Олександрівна Опис Проведено аналіз здійснених в Україні наукових досліджень, які стосуються проблем кримінальної відповідальності за злочини в сфері використання електронно-обчислювальних машин, систем, комп’ютерних мереж та мереж електроз’язку та встановлено різні підходи до визначення понять «комп’ютерний злочин» та «кіберзлочин», а також недостатність дослідження проблеми відмежування шахрайства, вчинюваного шляхом незаконних операцій із використанням комп’ютерної техніки, від злочинів у сфері використання інформаційних технологій. Доведено, що у випадках, коли шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснюється щодо безготівкових грошей, безпосереднім об’єктом виступають суспільні відносини власності, опосередковані використанням банківських рахунків та електронних платіжних систем. У таких випадках безготівкові гроші являють собою предмет злочинного впливу. Безготівкові гроші, як предмет злочинного впливу шахрайства, представляють собою права потерпілої особи вимагати від банку певної суми коштів, а також зобов’язання банку виконати цю вимогу, зменшити обсяг яких намагається винна особа. У випадках, коли шахрайство, вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, здійснюється щодо віртуальних активів (криптовалюти), безпосереднім об’єктом виступають суспільні відносини власності, опосередковані використанням платіжних систем віртуальних активів. Віртуальні активи в таких випадках являють собою предмет злочинного впливу. Віртуальні активи, як предмет злочинного впливу шахрайства, відповідно, є нематеріальні блага, які становлять об’єкт цивільних прав потерпілої особи, мають вартість та виражені сукупністю даних в електронній формі, що підтримується системою забезпечення обороту віртуальних активів, щодо яких винна особа намагається здійснити незаконну транзакцію. Особливості об’єктивної сторони шахрайства, яке вчиняється шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, щодо безготівкових грошей полягають у тому, що винна особа обманним шляхом спонукає банк-емітент виконувати дії, які не були санкціоновані законним утримувачем картки. Надсилаючи несанкціонований запит на платіж та використовуючи наявну платіжну систему, зловмисник вводить банк в оману щодо необхідності виконання зобов'язань за договором із законним утримувачем. Через цю оману банк безпідставно списує кошти з рахунку законного утримувача, завдаючи йому збитків. Дії злочинця з ініціювання переказу коштів та зазначені шкідливі наслідки перебувають у причинно-наслідковому зв'язку. Обґрунтовано, що спосіб шахрайства, шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, характеризує порядок, метод, прийоми, що застосовує винна особа в процесі здійснення шахрайства, поєднаного використанням електронно-обчислювальної техніки, причому таке використання буде завжди незаконним, оскільки прямо заборонено ст. 190 КК. Водночас доведено, що положення ч. 4 ст. 190 КК не забезпечують нормативного відображення суспільної небезпечності шахрайства, вчиненого з використанням комп’ютерної техніки. Запропоновано виключення кваліфікуючої ознаки «вчинене шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки» зі змісту статті 190 КК. Правову оцінку підвищеної суспільної небезпечності шахрайства, «обтяженого» вчиненням інших кримінальних правопорушень, зокрема несанкціонованого втручання в роботу комп’ютерної техніки (ст. 361 КК), незаконних дій із шкідливими програмними чи технічними засобами (ст. 361-1 КК) тощо, рекомендовано давати у вигляді кримінально-правової кваліфікації за сукупністю. З урахуванням тенденцій протидії шахрайству, встановлених на підставі аналізу оприлюднених статистичних даних ДСА, визнано недоцільним зменшення віку кримінальної відповідальності за досліджуване кримінальне правопорушення. Як гіпотезу для подальших досліджень, видається можливим сформулювати таке положення: розширення процесів інформатизації на сучасному етапі є одним із чинників збільшення серед засуджених за шахрайство частки осіб віком від 30 до 50 років, а також зменшення частки осіб із вищою освітою. Визначено специфіку змісту суб’єктивної сторони шахрайства, вчинюваного шляхом незаконних операцій із використанням електронно-обчислювальної техніки, яка полягає у визначенні меж усвідомлення суб’єктом своїх дій та передбачення наслідків. Встановлення всебічного та повного розуміння змісту всіх процесів, які відбуваються у ході «комп’ютерного» шахрайства, є надлишковим. Дата реєстрації 2025-04-22 Додано в НРАТ 2025-04-22 Закрити