Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001334, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 14-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Кримінально-правова охорона статевої свободи та статевої недоторканості особи в Україні Здобувач Митрофанова Юлія Сергіївна, Керівник Черевко Кирило Олександрович Опонент Шинкарьов Юрій Вікторович Опонент Сокуренко Віталій Валерійович Рецензент Луценко Ірина Геннадіївна Рецензент Шевчук Тетяна Анатоліївна Опис Дисертація присвячена розробці доктринальної концепції кримінально-правової охорони статевої свободи та статевої недоторканості особи в Україні. Охарактеризовано історію розвитку законодавства про кримінальну відповідальність за посягання на статеву свободу та статеву недоторканість особи, в результаті чого встановлено закономірності такого розвитку, з’ясовано вплив на кримінальне законодавство євроінтеграційного процесу через ратифікацію Стамбульської та Ланцаротської конвенцій. Визначено підходи до кримінально-правової охорона статевої свободи та статевої недоторканості особи за законодавством зарубіжних країн. Здійснено порівняльно-правовий аналіз засобів кримінально-правової охорони статевої свободи та статевої недоторканості особи за законодавством України та ФРН, Франції та Республіки Польща. Надано характеристику об’єктивним ознакам складів ординарних кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи в Україні. Статеву свободу як об’єкт кримінально-правової охорони запропоновано розуміти можливість особи, яка досягла 16-річного віку, добровільно обирати партнера для вчинення дій сексуального характеру; в основі статевої свободи, як різновиду особистої свободи і відповідного конституційного права лежить уявлення про гідність людини; вона є невідчужуваним правом. Статева недоторканість у значенні об’єкту кримінально-правової охорони визначена як благо, зміст якого відображає неможливість на рівні морального та юридичного належного дії сексуального характеру з особою, яка не досягла 16-річного віку. Висловлено та обґрунтовано позицію, згідно з якою додатково до ідеї гідності інтелектуальні засновки статевої недоторканості виявляються у сфері раціонального: заборона на статеві зносини з особою яка фактично не досягла статевої зрілості створює небезпеку для її репродуктивної функції, а отже й для відтворення популяції загалом. Систему норм, в яких закріплені ознаки складів кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості особи, у структурі якої виділено три групи норм: 1) норми, що містять юридичні ознаки ординарних складів кримінальних правопорушень, основним безпосереднім об’єктом яких є статева свобода; 2) норми, що містять юридичні ознаки ординарних складів кримінальних правопорушень, основним безпосереднім об’єктом яких є статева недоторканість; 3) норми, що містять юридичні ознаки ординарних складів кримінальних правопорушень, додатковим обов’язковим безпосереднім об’єктом яких є статева свобода або недоторканість. Надано характеристику потерпілих осіб. Обґрунтовано необхідність здійснення техніко-юридичного роз’єднання ознак складів добровільних та насильницьких дій сексуального характеру щодо малолітніх осіб, а також встановлення мінімального 16-річного віку суб’єкта дій сексуального характеру з малолітньою особо за наявності добровільної згоди останньої (ст. ст. 152, 153 КК України). Охарактеризовано об’єктивну сторону ординарних кримінальних правопорушень проти статевої свободи та статевої недоторканості. Виявлено та запропоновано шляхи усунення низки недоліків у конструюванні об’єктивної сторони складів кримінальних правопорушень, передбачених ст. ст. 152–154 КК України. Наведено додаткові аргументи на користь визнання обману як ознаки, що свідчить про відсутність добровільної згоди на дії сексуального характеру при вчиненні зґвалтування. Доведено, що обман може свідчити про відсутність добровільної згоди тільки в тих випадках, коли він стосується істотних складових безпосередньо дій сексуального характеру (особи конкретного статевого партнера, способу вчинення таких дій і т. п.). Запропоновано криміналізувати ексгібіціонізм як демонстрацію іншій людині без її добровільної згоди оголених геніталій, а так само дії щодо явного вчинення реального чи імітованого статевого акту у громадському місці або демонстрації таких дій іншій людині без її добровільної згоди, на підставі чого обґрунтована необхідність криміналізації цих дій. Дата реєстрації 2025-04-24 Додано в НРАТ 2025-04-24 Закрити