Реєстраційний номер
0825U001336, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
14-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Повноваження прокурора під час здійснення дізнання
Здобувач
Щербак Костянтин Володимирович,
Керівник Салманов Олексій Валерійович
Опонент Лоскутов Тимур Олександрович
Опонент Хитра Андрій Ярославович
Рецензент Пчеліна Оксана Василівна
Рецензент Фоміна Тетяна Григорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет внутрішніх справ
Опис
Дисертаційне дослідження присвячено проблемним аспектам здійснення прокурором повноважень під час дізнання.
Результати проведеного дослідження засвідчили розробленість на науковому рівні проблем діяльності прокурора в кримінальному провадженні та водночас дозволили констатувати відсутність наукових праць, присвячених специфіці повноважень прокурора та їхній реалізації під час проведення дізнання. Проаналізовані наукові праці поділено за їхнім обсягом та напрямами досліджень на такі, що: 1) присвячені питанням повноважень прокурора у кримінальному провадженні на певних стадіях; 2) присвячені питанням повноважень прокурора під час проведення окремих процесуальних дій. Деякі дослідження розглядають проблеми повноважень прокурора в кримінальному провадженні в межах аналізу його кримінальної процесуальної діяльності, інші – під час дослідження його функцій у кримінальному провадженні. Констатовано, що, попри багатоманітність і багатогранність наукових робіт, специфіка повноважень прокурора та їхньої реалізації під час проведення дізнання в науці кримінального процесу майже не досліджувалася.
Визначено систему джерел нормативно-правового регулювання повноважень прокурора під час дізнання, яка складається з двох груп: 1) нормативно-правові акти (Конституція України, міжнародні договори, Кримінальний процесуальний кодекс України, інші закони України, постанови Кабінету Міністрів України, накази Офісу Генерального прокурора); 2) судова практика (рішення Європейського Суду з прав людини, рішення Конституційного Суду України, висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду).
Констатовано, що Конституція України, міжнародні договори, Кримінальний процесуальний кодекс України, інші законодавчі акти мають установчий характер та визначають чіткий перелік тих повноважень, якими наділяється прокурор під час дізнання. Відомчі нормативно-правові акти та судова практика сприяють тлумаченню першої групи джерел, визначають чи уточнюють межі їхньої реалізації, виконуючи факультативну функцію.
Окреслено коло повноважень прокурора під час дізнання. Здійснено їхню систематизацію за такими класифікаційними критеріями: 1) залежно від функціональної спрямованості: а) спрямовані на реалізацію функції публічного обвинувачення, б) спрямовані на реалізацію функції процесуального керівництва, в) спрямовані на реалізацію функції досудового розслідування; 2) залежно від етапу дізнання: а) на початковому етапі дізнання, б) на етапі повідомлення особі про підозру та обрання запобіжного заходу, в) на етапі закінчення дізнання; 3) залежно від характеру діяльності прокурора: а) спрямовані на збирання доказів під час дізнання, б) спрямовані на виконання організаційних завдань та координацію проведення дізнання; 4) за юридичним закріпленням: а) визначені в Конституції України, Кримінальному процесуальному кодексі України, Законі України «Про прокуратуру» та інших законах України, б) визначені в підзаконних нормативно-правових актах України.
Підкреслено, що першочерговим завданням на початку дізнання є призначення прокурора для здійснення процесуального керівництва в конкретному кримінальному провадженні з дотриманням вимог, передбачених статтями 37, 110, 214 Кримінального процесуального кодексу України. Акцентовано, що постанова про призначення прокурора в конкретному кримінальному провадженні має бути підписана керівником органу прокуратури чи прокурором, який виконує його обов’язки. Наголошено, що з моменту винесення постанови про призначення прокурора в кримінальному провадженні він розпочинає реалізацію своїх повноважень, передбачених ч. 2 ст. 36 Кримінального процесуального кодексу України. Окреслено повноваження прокурора щодо збирання доказів на початку дізнання.
Доведено, що зміст повноважень прокурора щодо збирання доказів під час дізнання визначається передбаченими кримінальним процесуальним законодавством способами їхнього збирання. З’ясовано, що поширеним способом збирання доказів у кримінальних провадженнях щодо кримінальних проступків є проведення слідчих (розшукових) дій. Виокремлено й охарактеризовано повноваження прокурора щодо збирання доказів під час дізнання в процесі проведення слідчих (розшукових) дій. Запропоновано внести зміни до кримінального процесуального законодавства з метою вдосконалення регламентації повноважень прокурора щодо збирання доказів під час дізнання у процесі проведення слідчих (розшукових) дій.
Дата реєстрації
2025-04-24
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-24 / 2026-07-01
