Реєстраційний номер
0825U001346, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
03-06-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Генеалогія ксенофобії: апотропеїчна магія та символізація заздрощів і ненависті
Здобувач
Жеронкін Антон Володимирович,
Керівник Перепелиця Олег Миколайович
Опонент Толстов Іван Вікторович
Опонент Бейлін Михайло Валерійович
Рецензент Загурська Наталія Віталіївна
Рецензент Ільїн Ілля Вікторович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Харківський національний університет імені В. Н. Каразіна
Опис
Об’єктно-орієнтована онтологія та спекулятивний реалізм концептуалізують нових Інших – “Інших-ніж-люди”, і у такий спосіб роблять проблематику ставлення до Іншого ще більш гострою. Поточна дисертація присвячена спробі підійти до проблеми ксенофобії обхідним шляхом: через дослідження сутності “апотропеїв”, які є артефактом найдавніших ксенофобних практик – практик самозахисту від усього Чужого. Саме дослідження матеріальної культури та тих практик, в які ці артефакти були залучені, здатно висвітлити шари емоцій, несвідомих фантазій та унікального феноменологічного досвіду, які приховуються за ксенофобними діями та ідеологіями.
Об’єктом дослідження є сутність ксенофобії та форм її переживання суб’єктом, а предметом дослідження – практика використання апотропеїв у її функціональному зв’язку з психологічним опрацюванням ксенофобних емоцій: ненависті, заздрощів, страху. Мета поточного дослідження – визначити джерела ксенофобних афектів, ксенофобних ідеологій і ксенофобної поведінки в структурі “ментального світу” людини та структурах соціокультурного простору.
Заради досягнення визначеної мети дисертаційного дослідження було виокремлено наступні завдання дисертаційного дослідження:
Визначити методологічний інструментарій структуралізму та історії емоцій, що здатний допомогти в генеалогічному дослідженні ксенофобії.
Здійснити “деструкцію” поняття “апотропеїчна магія” від його сучасного, метамодерного використання до епохи Античності.
Провести феноменологічне дослідження первісних практик використання апотропеїв у порівнянні з іншими “захисними практиками”.
Визначити основні історичні віхи існування практик апотропеїчної магії та їх характеристики.
Створити класифікації апотропеїв за критеріями матерії, форми, джерела сакральної сили та призначення.
Дослідити явище “пристріту” та апотропеїв, які проти нього використовувались, з позицій “теорії об’єктних відносин”.
Концептуалізувати поняття “седативної функції матеріальної культури”, як одного з джерел сакральності артефактів.
Переглянути феноменологічне бачення зв’язку між Я та “Іншим”, як зв’язку “Ego” та “Alter-Ego”, через призму психоаналітичної концепції стадій психосексуального розвитку.
Визначити об’єкт інтенційного спрямування ксенофобних переживань серед Тріади “Інший/Чужий/Ворожий”.
Класифікувати типи ксенофобії на основі проведеного дослідження відносин “Я-Інший”, що відобразили себе у апотропеїчних практиках.
Надати характеристику ксенофобії метамодерну в зв’язку з явищами мультикультуралізму, “Нової Щирості” та “події-трагедії” війни.
Теоретико-методологічна стратегія була підпорядкована меті дослідження й базувалась на “генеалогічному підході” М. Фуко. Генеалогічні пошуки дотично поєднують методологічні інструментарії історії емоцій, постструктуралізму, психоаналізу та феноменології.
Наукова новизна отриманих результатів полягає в наступних положеннях. Уперше:
узагальнено ключові хронологічні етапи існування та трансформацій практик апотропеїчної магії, а також визначені ключові характеристики кожного з цих етапів;
створені класифікації апотропеїв за чотирма критеріями (матерія, форма, джерело сили та призначення), спираючись на принцип “акторства Речей” об’єктно-орієнтованої онтології та акторно-мережевої теорії;
сформульовані чотири типи ксенофобії, кожен з яких потребує різної стратегії роботи для подолання ксенофобії, як проблеми;
аргументована необхідність розділення ксенофобії на три рівні втілення: ідеологічний, емоційний та онтологічний;
доведене розкриття практик апотропеїчної магії як елементу ксенофобного дискурсу.
Уточнено й поглиблено:
історіографічний огляд тенденцій розвитку “історії емоцій” та її зв’язків з іншими філософськими та міждисциплінарними сферами досліджень;
історіографічний огляд досліджень апотропеїчної магії;
взаємозв’язок екзистенційно-онтологічних категорій “Інший”, “Чужий” та “Ворожий”;
вивчення проблеми “ресакралізації” метамодерну, неомагічного мислення на прикладі практик апотропеїчної магії.
Результати поточного дослідження можуть бути використані в подальших дослідницьких студіях, та й на практиці. Робота може бути цікава та корисна філософам, які досліджують об’єктно-орієнтовану онтологію, структуралізм, феноменологію матеріальну культуру, методологію психоаналітичної герменевтики речей та мистецтва. Корисними результати дослідження будуть також на міждисциплінарному рівні для поглибленого розуміння сутності ксенофобії.
Дата реєстрації
2025-04-26
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-26 / 2026-07-01
