Пошук академічних текстів

Реєстраційний номер

0825U001349, Дисертація доктора філософії

На здобуття

Доктор філософії, 015, Професійна освіта (за спеціалізаціями)

Дата захисту

Статус

Запланована

Назва роботи

Формування фольклористичної компетентності майбутніх культурологів у процесі фахової підготовки

Здобувач

Князь Олександр Григорович,

Керівник Гриньова Марина Вікторівна
Опонент Воронова Надія Сергіївна
Опонент Стрельніков Віктор Юрійович
Рецензент Винничук Рената Володимирівна
Рецензент Лук’яненко Олександр Вікторович

Опис

У дисертаційному дослідженні обґрунтовано теоретичні засади, визначено зміст, структуру та педагогічні умови формування фольклористичної компетентності майбутніх культурологів у процесі фахової підготовки. Актуальність дослідження зумовлена потребою підготовки фахівців, здатних зберігати й популяризувати нематеріальну культурну спадщину, зокрема в умовах цифровізації освіти. Уточнено поняття «фольклористична компетентність» як інтегрованої професійної якості, що включає когнітивні знання, ціннісні орієнтири, практичні навички, дослідницькі вміння та цифрову обізнаність. Розроблено модель формування фольклористичної компетентності, до якої входять п’ять компонентів: когнітивний, мотиваційно-ціннісний, практичний, дослідницький і цифровий. Теоретично обґрунтовано педагогічні умови ефективного формування фольклористичної компетентності: інтеграція фольклористичних знань у міждисциплінарний простір, використання активних методів навчання, залучення до дослідницької діяльності, впровадження цифрових технологій, а також аксіологічна інтерпретація фольклору. У межах дослідження проведено педагогічний експеримент за участі 92 студентів спеціальності «Культурологія». До експериментальної групи входило 46 осіб, до контрольної — також 46. До початку експерименту високий рівень фольклористичної компетентності в експериментальній групі мав 9,1% студентів, після впровадження моделі — 47,7%. У контрольній групі показник високого рівня наприкінці експерименту становив 17,0%. Низький рівень у експериментальній групі знизився з 52,3% до 6,8%, що підтверджено статистично (t = 3,92; p < 0,01). Наукова новизна дослідження полягає у розробці цілісної моделі формування фольклористичної компетентності, виокремленні її цифрового компонента, уточненні критеріїв і рівнів сформованості. Практичне значення полягає у можливості впровадження моделі, педагогічних умов і методичних матеріалів у навчальний процес закладів вищої освіти. У першому розділі «Формування фольклористичної компетентності у майбутніх культурологів як педагогічна проблема» проаналізовано основні поняття дослідження, визначено сутність фольклористичної компетентності, її структуру та компоненти. Увагу приділено змістовому наповненню компетентності: когнітивному, мотиваційно-ціннісному, практичному, дослідницькому й цифровому. Окремо охарактеризовано стан навчально-методичного забезпечення формування фольклористичної компетентності у вітчизняних закладах вищої освіти, виявлено суперечності між сучасними освітніми запитами та наявною підготовкою фахівців-культурологів. У другому розділі «Педагогічні умови формування фольклористичної компетентності» визначено й обґрунтовано зміст педагогічних умов, що сприяють ефективному розвитку фольклористичної компетентності. Значну увагу приділено ролі нематеріальної культурної спадщини як базису формування культурологічного мислення студентів. Обґрунтовано міждисциплінарний підхід до інтеграції фольклору в освітній процес, впровадження активних форм і методів навчання, використання цифрових технологій для аналізу та візуалізації фольклорного матеріалу. Визначено критерії, показники та рівні сформованості фольклористичної компетентності майбутніх культурологів у контексті аналізу нематеріальної культурної спадщини. Третій розділ «Експериментальне дослідження педагогічних умов формування фольклористичної компетентності у майбутніх культурологів у контексті аналізу нематеріальної культурної спадщини» присвячений опису методики, етапів, змісту та результатів педагогічного експерименту. У ньому представлено порівняльний аналіз рівнів сформованості фольклористичної компетентності у студентів контрольної та експериментальної груп. У дослідженні взяли участь 92 студенти (46 — експериментальна, 46 — контрольна група). На початку експерименту високий рівень компетентності в експериментальній групі мав 9,1% студентів, після впровадження розробленої моделі — 47,7%. Низький рівень зменшився з 52,3% до 6,8%. У контрольній групі зміни були незначними. Достовірність результатів підтверджено t-критерієм Стьюдента (t = 3,92, p < 0,01). У дисертації обґрунтовано наукову новизну результатів, серед яких: вперше запропоновано модель формування фольклористичної компетентності з виділенням цифрового компонента; удосконалено педагогічні умови; конкретизовано критерії та рівні сформованості компетентності. Практичне значення полягає у можливості впровадження моделі, методичних матеріалів, цифрових інструментів у підготовку фахівців за спеціальністю «Культурологія» у закладах вищої освіти України.

Додано в НРАТ

2025-04-26