Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001367, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 21-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Єдність та диференціація правового регулювання захисту трудових прав суддів Здобувач Акуленко Валерій Володимирович, Керівник Антол Ірина Вячеславівна Опонент Мельник Валентин Володимирович Опонент Лапкін Андрій Васильович Рецензент Мельник Костянтин Юрійович Рецензент Лукаш Сергій Станіславович Опис У дисертації наведено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукового завдання, яке полягало у визначенні сутності та розкритті особливостей єдності та диференціації правового регулювання захисту трудових прав суддів, а також розроблені рекомендацій та пропозицій спрямованих на вдосконалення загального та спеціального трудового законодавства у відповідній сфері. Аргументовано, що історичні передумови єдності та диференціації правового регулювання захисту трудових прав суддів обумовлювались соціально-політичним розвитком суспільства на різних етапах його існування. Так, на початку становлення судової системи взагалі, а також виокремлення суддів як особливої категорії працівників, єдність правового регулювання захисту трудових прав суддів була значною. У цих періодах судді переважно відігравали роль представників монархії або церковних влад, і їхні трудові права та обов'язки були чітко визначені і контрольовані централізованою владою, а також напряму залежали від волі останньої. З’ясовано, що під принципами правового регулювання захисту трудових прав суддів найбільш доцільно розуміти імплементовані в норми загального та спеціального трудового законодавства відправні начала, вихідні ідеї, які лежать в основі регулювання відповідних суспільних відносин, а їх дотримання є обов’язковим для всіх учасників досліджуваних правовідносин. Окрім того, принципи формують не тільки ідейне підґрунтя для захисту трудових прав суддів, вони також визначають вектори та перспективні напрями розвитку відповідного інституту, що є цінним з точки зору забезпечення ефективного виконання суддями своїх завдань та функцій щодо справляння правосуддя. Зроблено висновок про те, що на сьогоднішній день, ані на законодавчому, ані на доктринальному рівні змістовно не визначено коло та зміст принципів правового регулювання захисту трудових прав суддів. Систему відповідних засад складають, як загальноправові, так і спеціальні принципи, зокрема: верховенства права, законності, ефективності та результативності, доцільності, забезпечення прав і свобод людини і громадянина, рівноправності, юридичної відповідальності, єдності та диференціації правового регулювання, принцип врахування конституційно-правового статусу судді, пріоритету досудового вирішення спору щодо порушеного трудового права судді. Констатовано, що у системі відповідних засад ключове місце відводиться єдності та диференціації. Наведено низку аргументів для підтвердження даної тези. Встановлено, що єдність та диференціація правового регулювання захисту трудових прав суддів об’єктивно обумовлена наступними чинниками: 1) необхідністю створення умов для реалізації принципу рівності, за яких судді, на рівні з іншими категоріями працівників, матимуть можливість у будь-який законний спосіб забезпечити реалізацію та захист гарантованих їм прав, свобод та законних інтересі; 2) безпосередньо положеннями трудового законодавства, а також його поділом на загальне та спеціальне; 3) сфера діяльності, зокрема здійснення правосуддя; 4) особливості трудо-правового статусу судді, як суб’єкта трудового права; 5) наявність особливих соціальних, економічних та політичних гарантій, властивих для діяльності суддів. Відзначено, що здійснення правосуддя – це державна діяльність, яка реалізується спеціально уповноваженими суб’єктами, - суддями, та спрямована на вирішення правових суперечок та конфліктів щодо застосування та/або порушення закону, а також на прийняття справедливих та обґрунтованих рішень у відповідності до чинного законодавства, на основі дотримання принципів верховенства права, справедливості, неупередженості, тощо. Тож, здійснення правосуддя покладається на спеціально уповноважені суб’єкти – суддів, які володіють особливим правовим статусом. Акцентовано увагу на тому, що Кодекс законів про працю України є базовим нормативно-правовим актом, норми якого спрямовані на регулювання трудової діяльності всіх, без виключення, категорій працівників. Саме в даному документі визначається та розкривається зміст найбільш важливих аспектів регулювання праці та захисту трудових прав працівників, незалежно від того, в якій сфері суспільного життя вони працюють. Дата реєстрації 2025-04-27 Додано в НРАТ 2025-04-27 Закрити