Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001369, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 24-04-2025 Статус Запланована Назва роботи Формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності економіки України у контексті євроінтеграційних процесів. Здобувач Настьошин Степан Євгенович, Керівник Кишакевич Богдан Юрійович Опонент Васильківський Дмитро Миколайович Опонент Антонів Василь Богданович Рецензент Квасній Любов Григорівна Рецензент Паласевич Микола Богданович Опис Дисертаційне дослідження присвячено удосконалення теоретичних засад формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки, розробленню комплексу методів та моделей оцінювання енергоефективності на макрорівні із врахуванням причинно-наслідкових зв’язків між показниками енергоефективності та економічного зростання, формуванню ефективних методів аналізу факторів, які впливають на енергоефективність. У дисертації здійснено теоретичне узагальнення та нове вирішення наукової проблеми щодо розроблення методичних положень та практичних рекомендацій стосовно формування організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки із урахуванням загальноєвропейських тенденцій, причинно-наслідкових зв’язків між показниками енергоефективності та економічного розвитку. У роботі вдосконалено теоретико-методичні основи оцінювання ефективності економіки шляхом узагальнення наявних наукових підходів та виокремлення технологічної, економічної, екологічної та інтеграційної концепцій «енергоефективності економіки». Розроблений інструментарій на основі DEA моделей дозволяє акцентувати увагу на різних аспектах аналізу й рейтингування енергоефективності економік європейських країн. У дослідженні розроблено концептуальну схему організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності національної економіки. Особливість механізму полягає у врахуванні системи довго- та короткострокових причинно-наслідкових зв'язків між показниками енергоефективності та економічного розвитку 38 європейських країн, включаючи Україну, які було отримано за допомогою розроблених у дослідженні VECM та ARDL моделей. Побудовані в роботі моделі панельної регресії дозволяють визначити детермінанти енергоємності первинної енергії, інтенсивності викидів CO₂, споживання первинної енергії та валової доступної енергії на душу населення. Аналіз показав, що механізми державної та ринкової підтримки енергоефективності в ЄС і Україні значно відрізняються. У Європі як державні, так і ринкові інструменти підвищення енергоефективності добре розвинені та діють у тісній взаємодії, тоді як в Україні державні механізми переважають над ринковими. У дослідженні розроблено низку моделей панельної регресії для оцінки окремих макроекономічних показників європейських країн, що дозволяють визначити, як енергоефективність впливає на економічне зростання та ідентифікувати фактори, які мають статистично значущий вплив на ці показники. Запропоновано методику використання DEA-аналізу при розробці стратегій розвитку енергетичного сектору. У випадку України, референтними країнами виявились Ірландія та Албанія, чий досвід може бути використаний для впровадження ефективних енергетичних стратегій з метою максимізації енергоефективності. Успішний досвід Ірландії демонструє можливість одночасного скорочення використання викопного палива і зростання економіки завдяки інвестиціям у відновлювані джерела енергії, що є пріоритетом і для України. Результати тесту DH показали, що показники економічного розвитку є причиною для показників енергоефективності у всіх парах із наявним причинно-наслідковим зв’язком. У дослідженні було акцентовано на важливості встановлення довгострокових та короткострокових взаємозв'язків між економічним зростанням, міжнародною торгівлею та енергоефективністю, що є необхідною умовою формування дієвою економічної політики європейських країн, як складової організаційно-економічного механізму підвищення енергоефективності. Було показано, що інтенсивність викидів CO₂ показує двосторонню причинність у короткостроковій перспективі як з імпортом, так і з експортом, що вказує на те, що коливання обсягів торгівлі можуть швидко впливати на рівень викидів через різкі зміни у виробничій і транспортній діяльності. У довгостроковій перспективі зростання енергоємності європейських країн призводить до уповільнення темпів зростання ВВП, тоді як у короткостроковій перспективі воно сприяє прискоренню економічного зростання. На відміну від довгострокового періоду з негативним ефектом, у короткостроковій перспективі спостерігається позитивна двостороння причинність між інтенсивністю викидів CO₂ та частками експорту й імпорту у ВВП. На основі VECM і ARDL моделей для панельних даних 38 європейських країн проаналізовано коінтеграційні та причинно-наслідкові зв’язки між виробництвом електроенергії та економічним розвитком у цих країнах. Виявлено двосторонній довгостроковий причинно-наслідковий зв’язок між ВВП на душу населення та валовим виробництвом електроенергії на душу населення. Підтверджено існування коінтеграції між електроенергією для кінцевого споживання на душу населення, темпами зростання ВВП і часткою прямих іноземних інвестицій у ВВП, які демонструють синхронізовану поведінку в довгостроковій перспективі. На основі встановлених причинно-наслідкових зв’язків було розроблено довгострокові та короткострокові стратегії розвитку енергетичного сектору. Дата реєстрації 2025-04-27 Додано в НРАТ 2025-04-27 Закрити