Реєстраційний номер
0825U001370, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
30-04-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
«Хірургічне лікування гострого деструктивного дивертикуліти товстої кишки»
Здобувач
Тимчук Олег Борисович,
Керівник Каштальян Михайло Арсенійович
Опонент Пойда Олександр Іванович
Опонент Клименко Андрій Володимирович
Рецензент Воротинцева Ксенія Олегівна
Рецензент Максимовський Вячеслав Євгенійович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Одеський національний медичний університет
Опис
Дослідна робота присвячена проблемі гострого дивертикуліту та його гнійно-деструктивним ускладенням. Проаналізовано частоту ускладнень гострого дивертикуліту, виявлені фактори ризику виникнення гнійно-деструктивних ускладнень, встановлена діагностична ефективність методів клініко-лабораторної та інструментальної діагностики, визначені роль і місце малоінвазивного хірургічного лікування цих ускладнень в порівнянні з традиційним хірургічним лікуванням з лапаротомним доступом.
Було проведене комплексне проспективне дослідження із загальною вибіркою 1086 пацієнтів з діагнозом дивертикулярна хвороба, з них 114 осібам було проведене хірургічне лікування гострого дивертикуліту товстої кишки.
Встановили достовірні незалежні фактори ризику, до яких увійшли: час звернення за медичною допомогою понад 3 діб (коефіцієнт В = 22,4), відсутність гострого дивертикуліту в анамнезі (В = -19,5), розповсюджений характер дивертикульозу (В= -3,3), наявність цукрового діабету (В = 1,2), ішемічної хвороби (В = -0,8) та лейкоцитоз ≥ 12*109 /л (В = 1,6).
Достовірна різниця частоти виявлення таких симптомів як затримка стільця і газів (В = 0,82), розповсюджене подразнення очеревини (В = 3,37), лейкоцитоз (В = -0,23) та рівень С-реактивного білка (В = -0,21) у пацієнтів з неускладненим та ускладненим перебігом дивертикуліту дозволила використовувати ці показники як диференційні. Чутливість прогностичної моделі на їх основі склала помірні 51,2 %, при високій специфічності – 97,0 %. Загальна сукупність включених факторів охоплювала 48,3 % мінливості процесу, що є високим показником для медико-біологічної моделі.
В ході дослідження було встановлено, що чутливість УЗД органів черевної порожнини в діагностиці гострого неускладненого дивертикуліту становила 95,3 %, а ускладненого – 88,7 %, при специфічності 99,6 % та 99,7 % відповідною. Чутливість СКТ: 94,2 % та 92,5 % в аналогічних категоріях та специфічність цього методу: 99,9 % та 99,5 % була практично тотожньою. Охопленість цими дослідженнями пацієнтів в цільовій вибірці становила 100% для УЗД та 46,5% для СКТ.
В основній групі під час ургентної операції використовували лапароскопічний доступ або проводили черезшкірну пункцію / дренування під ультразвуковим контролем: лапароскопічна санація і дренування вогнища хірургічної інфекції – 23 (41,1 %), лапароскопічні резекція сигмовидної кишки або лівобічна геміколектомія з первинним анастомозом – 8 (14,3 %), лапароскопічна обструктивна резекція з виведенням колостоми – 12 (21,4 %), дренування параколічного абсцесу під УЗ контролем – 10 (17,9 %), лапароскопія, конверсія, обструктивна резекція з виведенням стоми – 3 (5,4 %). Конверсія була обумовлена виявленням розлитого перитоніту в токсичній фазі.
Порівнюючи результати лікування гострого деструктивного дивертикуліту при застосуванні традиційного лапаротомного чи малоінвазивних методів хірургії, можна заключити, що цей фактор достовірно не впливає на рівень летальності: 6 (10,3 %) в групі порівняння та 2 (3,6 %) в основній групі (р=0,16). Але кількість ускладнень в групі порівняння в післяопераційному періоді, як абдомінальних – 24 (0,43 ускладнення на одного пацієнта) так загальної кількості – 33 (0,57 ускладнень на одного пацієнта) перевищує відповідну кількість в основній групі – 6 (коефіцієнт 0,1) та 10 (коефіцієнт ,18). Загальна частка пацієнтів з ускладненнями також була більшою в групі порівняння – 20 (34,5 %) до 6 (10,1 %) в основній групі (р=0,005).
Додатковими перевагами малоінвазивних методів над відкритими операціями були: зменшення часу першої операції: (143±13,5) хвилини в групі порівняння та (65,7±15,2) хвилини в основній групі (р < 0,01) та тривалості першої госпіталізації: (14,2±1,8) доби та (5,6±0,7) доби в групах відповідно (р < 0,01).
Ключові слова: дивертикулярна хвороба, гострий дивертикуліт, малоінвазивне лікування, лапароскопія.
Дата реєстрації
2025-04-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-28 / 2026-07-01
