Реєстраційний номер
0825U001379, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
16-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Особливості перебігу COVID-19 у пацієнтів після попередньо перенесеного захворювання та у вакцинованих пацієнтів
Здобувач
Ряба Ольга Вікторівна,
Керівник Голубовська Ольга Анатоліївна
Опонент Рябоконь Олена Вячеславівна
Опонент Юрко Катерина Володимирівна
Рецензент Федорук Галина Вікторівна
Рецензент Курченко Андрій Ігорович
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Коронавірусна хвороба 2019 – гостре респіраторне захворювання, що спричиняється висококонтагіозним коронавірусом SARS-CoV-2. У грудні 2019 року спалах цього респіраторного захворювання вперше був виявлений на ринку в китайському місті Ухань і з того часу швидко поширився на понад 150 країн (Umakanthan, S., et al., 2020).
Пандемія коронавірусної хвороби 2019, що була офіційно оголошена ВООЗ у 2020 році, призвела до високої захворюваності та смертності в усьому світі. Станом на 16 лютого 2025 року загальна кількість випадків захворювання у світі становить 777 504 802, при цьому більше семи мільйонів людей померли: точна цифра становить 7 089 979 (WHO COVID-19 dashboard).
Вивчення особливостей клінічного перебігу коронавірусної хвороби 2019 було і залишається одним із провідних наукових інтересів вчених в усьому світі. Так, згідно накопиченим даним численних досліджень відомо, що спектр клінічних проявів інфекції, викликаної вірусом SARS-CoV-2, може варіюватися від безсимптомного перебігу до небезпечних для життя ускладнень COVID-19 та смерті (Majumder and Minko (2021); Safiabadi, Tali SH., et al., 2021). Фактори ризику розвитку тяжкого COVID-19 у дорослих можуть залежати від демографічних особливостей, таких як старший вік, чоловіча стать та етнічна приналежність, та наявності основних захворювань, таких як серцево-судинні захворювання, артеріальна гіпертензія та хронічне обструктивне захворювання легень (ХОЗЛ) (Ejaz, H., et al., 2020; Zhang, JJ., et al., 2023). Всебічне розуміння клінічних особливостей коронавірусної хвороби 2019 та факторів ризику тяжкого перебігу даного захворювання буде вкрай важливим для запобігання інфікуванню, прогресуванню та несприятливим наслідкам у інфікованих пацієнтів.
Накопичені літературні дані свідчать про те, що вакцинація та попереднє інфікування призводять до утворення гуморальної та клітинної імунної відповіді. Не вакциновані особи з попередньою інфекцією можуть мати такий самий рівень захисту, як і повністю вакциновані особи без попереднього захворювання (Tartof, SY., et al., 2023). Проте із появою нових штамів вірусу SARS-CoV-2 все частіше повідомляється про повторне інфікування після перенесеного COVID-19 або проривну інфекцію у повністю вакцинованих пацієнтів (Проривна інфекція (англ. - breakthrough infection) – це інфекція, спричинена вірусом, бактерією або іншим мікроорганізмом, що виникла після вакцинації від цієї конкретної інфекції). Повідомлялося також про смертельні випадки, пов'язані з COVID-19, у повністю вакцинованих осіб. (Vitale, J., et al., 2021; Matuchansky, 2022).
Все вищезазначене диктує необхідність глибокого та всебічного вивчення особливостей перебігу коронавірусної хвороби 2019 у пацієнтів після первинного зараження у порівнянні із вакцинованими пацієнтами.
Мета дослідження: виявити закономірності перебігу коронавірусної хвороби 2019 у госпіталізованих пацієнтів в залежності від статусу вакцинації та історії попереднього захворювання; виявити та оцінити ризики летальності у даних груп пацієнтів; оцінити вплив проведеної вакцинації дорослого населення на ступінь тяжкості COVID-19 шляхом вивчення особливостей перебігу цього захворювання у вакцинованих пацієнтів.
Методи дослідження: з метою реалізації поставленої мети дослідження було проведено ретроспективний аналіз даних історій хвороб пацієнтів: аналіз об’єктивних даних, результатів загальноклінічних методів дослідження (показників загального аналізу крові, біохімічного аналізу крові, коагулограми), спеціальних методів дослідження (аналіз змивів із носоглотки методом ПЛР для виявлення РНК вірусу SARS-CoV-2, експрес-тест на якісне визначення антигену вірусу), інструментальних методів дослідження (КТ ОГП, рентгенографія ОГП); виконана статистична обробка отриманих матеріалів досліджень.
Дата реєстрації
2025-04-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-28 / 2026-07-01
