Реєстраційний номер
0825U001392, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
12-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Зв’язок особливостей харчування та складу мікробіоти кишківника з перебігом розсіяного склерозу
Здобувач
Потапова Катерина Павлівна,
Керівник Соколова Лариса Іванівна
Опонент Шоробура Марія Стефанівна
Опонент Дербак Марія Антонівна
Рецензент Кобиляк Назарій Миколайович
Рецензент Довбонос Тетяна Анатоліївна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Дисертація присвячена встановленню зв’язку між особливостями харчування і складу мікробіоти кишківника з перебігом розсіяного склерозу для поліпшення якості надання допомоги хворим на розсіяний склероз (РС).
Актуальність теми дослідження зумовлена тим, що розсіяний склероз є хронічним аутоімунним демієлінізуючим неврологічним захворюванням, яке вражає центральну нервову систему та часто призводить до ранньої інвалідизації у осіб молодого віку. Враховуючи хронічний перебіг, виникнення та прогресування неврологічного дефіциту серед осіб працездатного та фертильного віку та відсутність етіотропного лікування, визначення модифікованих чинників ризику більш тяжкого перебігу РС та розробка додаткових немедикаментозних методів терапії супроводу є актуальним науковим питанням. Хоча точні причини розвитку РС залишаються невідомими, наукові дані вказують на те, що його виникнення та прогресування пов’язані з поєднанням генетичних та зовнішніх факторів. Одним із таких чинників, що модифікуються, можна розглядати харчування. Вплив харчування на імунну відповідь здійснюється через мікробіоту кишківника, сукупність мікроорганізмів в кишківнику людини, що роблять просвіт кишківника багатим і щільним джерелом антигенного різноманіття. Мікробіота людини відіграє важливу роль у регуляції імунної відповіді, сприянні травленню та метаболізму.
Зміни в регуляції кишково-мозкової вісі потенційно обумовлюють характер перебігу захворювання та визначають його важкість та активність.
Актуальність даної теми в Україні зумовлюється ще й освітніми причинами, зокрема немає даних по оцінці медичної грамотності пацієнтів щодо питань харчування при розсіяному склерозі, немає розуміння щодо відповідності харчового раціону неврологічних пацієнтів стандартним міжнародним рекомендованим нормам споживання нутрієнтів для підтримки здорового способу життя.
Попри велику кількість порад щодо дієт при розсіяному склерозі, які можна знайти в інтернеті, відсутність доказової бази робить частину з них потенційно небезпечними для здоров’я, тому вивчення мікробіоти кишківника української популяції, особливостей харчування в культурному контексті набуває ще більшої актуальності.
Мета дослідження
Встановити особливості зв’язку між харчуванням та мікробіотою кишківника з їх впливом на перебіг розсіяного склерозу у дорослих пацієнтів в Україні та розробити ефективну стратегію консультування з урахуванням оптимізації харчування хворих на РС як терапевтичного інструменту у складі комплементарної немедикаментозної терапії.
Методи дослідження
Клінічні, лабораторні, генетичні з використанням технології секвенування наступного покоління (NGS), інструментальні, статистичні, метод анкетування.
Об’єкт дослідження
Пацієнти із встановленим діагнозом РС, які знаходились на амбулаторному та стаціонарному лікуванні у відділенні демієлінізуючих захворювань Київської міської клінічної лікарні №4 та їхня медична документація: картки стаціонарних та амбулаторних хворих в електронному форматі в медичній інформаційній системі (МІС), дані лабораторних, генетичних та інструментальних досліджень.
Завдання дослідження:
1. Оцінити рівень інформованості та задоволеності пацієнтів із розсіяним склерозом стосовно отриманих харчових рекомендацій.
2. Визначити нутритивний склад харчування пацієнтів, зокрема вміст макро- та мікронутрієнтів, енергетичну цінність та взаємозв'язок між вказаними параметрами та тяжкістю перебігу РС з наступною оцінкою відповідності раціону сучасним міжнародним рекомендаціям.
3. Визначити типовий та родовий склад мікробіоти кишківника в групі дослідження і групі контролю з наступним уточненням наявності РС-асоційованої відмінності.
4. Дослідити видовий профіль кишкової мікробіоти в основній та контрольній групах із подальшим аналізом відмінностей у їхньому складі.
5. Визначити енетротипи та мікробне різноманіття у групах дослідження.
6. Розробити освітні матеріали щодо дієтичних рекомендацій для пацієнтів із встановленим діагнозом РС, враховуючи отримані дані щодо типу та складу мікробіоти кишківника у хворих на РС.
Дата реєстрації
2025-04-28
Додано/оновлено в НРАТ
2025-04-28 / 2026-07-01
