Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001448, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 23-06-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Відповідальність як умова та механізм успішної самореалізації особистості Здобувач Бондаренко Валерія Олександрівна, Керівник Комар Таїсія Василівна Опонент Хуртенко Оксана Вікторівна Опонент Ковальчук Зоряна Ярославівна Опонент Завацька Наталія Євгенівна Рецензент Кулешова Олена Віталіївна Опис Дисертацію присвячено теоретичному та емпіричному дослідженню відповідальності як умови та механізму успішної самореалізації особистості. Сучасний виток еволюційної трансформації ґрунтує особиста позиція окремої людини щодо себе та суспільства. Феномен відповідальності стає визначальним у діапазоні життєдіяльності та в кожному вчинку людини. Мета дисертаційної роботи полягала в дослідженні відповідальності як фундаментального інтегративного утворення взаємопов’язаних компонентів структури особистості: самоцінності, внутрішньої свободи та життєстійкості, як умови та механізму успішної самореалізації особистості. Структуру відповідальності розглянуто як певну динамічну систему, цілісне функціональне утворенням, яке узгоджує множинні зовнішні та внутрішні зв’язки й стосунки особистості в процесі самореалізації. Самореалізацію ми розглядаємо процесом здійснення особистістю своїх можливостей та потенціалу, що передбачає автентичне саморозкриття в життєдіяльності, пошук і утвердження власних цінностей, сенсу існування та індивідуального шляху. Виявлено психологічне значення в успішній самореалізації особистості показників самоцінності, внутрішньої свободи, життєстійкості як структурних компонентів, взаємопов’язаних із відповідальністю особистості. Фундаментальним структурним компонентом особистості постає самоцінність. Розвиток самоцінності, її унікальний статус у структурі особистості є перманентним процесом набуття досвіду власної життєдіяльності, соціальних взаємин, здатності приймати самостійні рішення, процесом формування власних думок разом із розвитком відповідальності за власні рішення. Повноцінний особистісний розвиток можливий лише за умови внутрішньої свободи та усвідомлення власного відповідального існування. Свобода є не лише передумовою діяльності, а й глибинною сутністю людини, що сприяє її самозростанню, самоствердженню та успішній самореалізації. У сучасних українських реаліях набуває особливої значущості феномен життєстійкості. Життєстійкість як здатність зменшувати вплив стресових факторів та сприяти збереженню високого рівня фізичного й психологічного здоров’я, дає змогу людині трансформувати труднощі та зміни в нові можливості. Важливо зазначити, що життєстійкість можна розвивати протягом усього життя у взаємозв’язку із відповідальністю. Виявлено, що значним потенціалом розвитку особистісних структур є кризи в розвитку особистості, пов’язані зі стресами та життєвими труднощами. Індивідуальний досвід подолання труднощів, загроз для життя зумовлюють трансформацію особистісних структур, найперше життєстійкості та взаємопов’язаних із нею показників: гідності, внутрішьої свободи та відповідальності. Розроблена авторська Програма розвитку особистісної відповідальності ґрунтована на засадах загальнолюдських цінностей, які постають орієнтирами повноцінного розвитку особистості. Реалізація Програми орієнтована забезпечити формування цілісної особистості через актуалізацію емоційного інтелекту, продуктивного мислення й діапазону почуттів, інтуїції. Використання тренінгової форми роботи як найінтенсивнішого засобу фасилітації прояву відповідальності дає змогу отримати психологічні компетентності, значущість яких виявляється в можливості самостійно організувати власну життєдіяльність на засадах свободи й відповідальності. Представлені результати вимірів рівня розвитку відповідальності, протягом усього основного етапу експерименту засвідчили тенденцію конструктивної динаміки показників. З'ясувалося, що в експериментальній та контрольній групах відбувається позитивна динаміка показників відповідальності, але з різними темпами. Результати першого виміру показали, що в експериментальних групах рівень розвитку відповідальності підвищився на 3,3% порівняно з контрольними; другого – в експериментальних групах рівень розвитку відповідальності підвищився на 6,6% порівняно з контрольними; третього – в експериментальних групах рівень розвитку відповідальності підвищився на 8,3% порівняно з контрольними. Загальний показник становив 18,2 %. Виявлені результати переконливо засвідчують зростання показників розвитку відповідальності в тих групах, де проводилася експериментальна робота за програмою розвитку відповідальності. Оцінка результатів експериментального дослідження, отриманих під час впровадження авторської Програми розвитку відповідальності та оброблених за допомогою методів математичної статистики, дозволяє зробити висновок про її ефективність та стверджувати, що гіпотеза дослідження знайшла своє підтвердження. За результатами теоретичного та емпіричного вивчення проблеми розвитку відповідальності як умови та механізму успішної самореалізації особистості. розроблено психологічні рекомендації щодо розвитку відповідальності особистості в освітній взаємодії. Дата реєстрації 2025-05-01 Додано в НРАТ 2025-05-01 Закрити