Реєстраційний номер
0825U001459, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-05-2025
Статус
Наказ про видачу диплома
Назва роботи
Управління інноваційною діяльністю сільськогосподарських підприємств
Здобувач
Ланченко Олексій Васильович,
Керівник Свиноус Іван Вікторович
Опонент Кукіна Наталя Володимирівна
Опонент Лаврук Віталій Валерійович
Рецензент Герасименко Ірина Олександрівна
Рецензент Батажок Світлана Григорівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Білоцерківський національний аграрний університет
Опис
У дисертації запропоновані теоретико-методичні підходи та практичні рекомендації щодо удосконалення управління інноваційною діяльністю сільськогосподарських підприємств.
У процесі використання системного підходу до дослідження дозволило сформулювати авторське визначення терміну «інновації», яке охоплює матеріалізацію певних винаходів та розробок у вигляді продуктів або рішень, що виникають у процесі їхнього розвитку (виробництво, доставка, виконання) та подальшого розповсюдження (продаж, передача, обмін) з метою задоволення споживчого попиту та потенційної комерціалізації. Це визначення, на відміну від існуючих, більш повно відображає основні, структурні, функціональні та цільові аспекти поняття «інновації».
На основі проведених досліджень встановлено, що інновації в аграрному секторі слід розглядати як нововведення, які безпосередньо або опосередковано впливають на процеси, в яких беруть участь люди, техніка та обладнання, а також елементи біосистем (тварини, рослини тощо), які в природних умовах (без втручання людини) не можуть існувати або можуть функціонувати лише з втратою основних функціональних характеристик. Інноваційний процес в аграрному секторі має ряд особливостей, що зумовлені специфікою виробництва. Серед характеристик формування та розвитку інноваційного процесу в аграрному секторі можна виділити: різноманіття сільськогосподарської продукції та її переробки, значні відмінності в технологіях вирощування та виробництва; висока залежність виробничих технологій від природно-кліматичних умов; суттєва різниця в тривалості виробництва для окремих видів сільськогосподарської продукції та продуктів її переробки; ізоляція аграрних товаровиробників (на всіх рівнях) від суб’єктів господарювання, які займаються виробництвом інновацій.
В процесі проведення дисертаційного дослідження було запропоновано авторське розуміння поняття «інноваційний розвиток сільськогосподарських підприємств» як результат творчої діяльності, що виявляється у нових або вдосконалених продуктах, технологіях, програмах чи послугах, які реалізуються на ринку. Це також включає нові або модернізовані виробничі процеси, що застосовуються в практичній діяльності аграрних підприємств корпоративного сектора, що веде до підвищення їх інноваційного потенціалу, конкурентоспроможності та загального зростання.
Встановлено, що держава має впроваджувати регуляторні інструменти для стимулювання створення ефективних умов і механізмів збереження виробничого потенціалу сільгоспвиробників. Це включає стабілізацію тваринництва, збільшення обсягів виробництва продукції, зменшення залежності від імпортної продукції, а також розвиток ресурсів для вдосконалення виробничих процесів у цій галузі. Сучасні виклики вимагають комплексних рішень для мінімізації ризиків в аграрному секторі й підвищення економічної ефективності діяльності агропідприємств. Державна підтримка аграрного сектору зазнала значних змін у 2022 році через воєнний конфлікт. Одним із ключових нововведень стало запровадження обов’язкової реєстрації отримувачів держдопомоги у Державному аграрному реєстрі (ДАР) з серпня 2022 року. У 2023 році фінансова підтримка українських фермерів значною мірою залежала від міжнародних донорів через обмежені можливості бюджету країни. Попри ці труднощі, уряд продовжує впроваджувати програми допомоги для підприємців агробізнесу, хоча левова частка коштів надходить від іноземних організацій.
Доведено, що інноваційний розвиток аграрних підприємств корпоративного сектору є ключовим фактором їхньої прибутковості та конкурентоспроможності як на внутрішньому, так і на зовнішньому ринку. Основою цього розвитку повинно бути впровадження сучасних технологій у сільському господарстві. Це вимагає проведення досліджень,спрямованих на оптимізацію використання доступних ресурсів, мінімізацію екологічного впливу та максимізацію виходу кінцевої продукції. Незважаючи на кризовий стан аграрної науки, зумовлений відтоком молодих кадрів і нестачею фінансування наукових установ, у період 2021–2023 років спостерігався задовільний рівень досліджень. Пріоритетом залишається фінансова підтримка прикладних наукових проектів, створених під запити бізнесу, адже такі дослідження мають коротший термін окупності, порівняно з фундаментальними.
Встановлено, що інноваційний розвиток аграрного виробництва в корпоративному секторі характеризується зростанням продуктивності праці як загалом, так і в ключових галузях, таких як рослинництво та тваринництво. За даними Державної служби статистики України, відзначається позитивна динаміка змін у продуктивності праці в усіх основних напрямках сільського господарства.
Дата реєстрації
2025-05-02
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-02 / 2026-07-01
