Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001463, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 17-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Експериментальне дослідження фармакологічних і токсикологічних властивостей нових дермальних препаратів комбінованого складу для лікування псоріазу Здобувач Стан Ірина Юріївна, Керівник Зайченко Ганна Володимирівна Опонент Давтян Лена Левонівна Опонент Вишневська Лілія Іванівна Рецензент Глущенко Олена Миколаївна Рецензент Буткевич Тетяна Анатоліївна Опис Дисертаційна робота присвячена вивченню фармакологічних і токсикологічних властивостей м’яких лікарських форм з очищеним нафталановим маслом (ОНМ) з метою експериментального обґрунтування доцільності створення лікарських препаратів з даною субстанцією, призначених для терапії псоріазу. Псоріаз є поширеним системним захворюванням, яке негативно впливає на якість життя пацієнтів та має тенденцію до розвитку тяжких форм. Сучасні методи корекції даної патології не є повністю задовільними з огляду на клінічну результативність. Тривале використання топічних глюкокортикостероїдів, аналогів вітаміну D та ретиноїдів часто супроводжується побічними ефектами, що обмежує їх застосування. Таким чином, актуальним є створення нових ефективних препаратів з прийнятним профілем безпеки, при цьому перевагу доцільно надати комбінованим лікарським формам для топічного застосування, активні інгредієнти яких посилюватимуть ефект один одного, проявляючи синергізм. Перспективним напрямком вирішення складного питання з оптимізації терапії псоріазу може бути розробка та впровадження нових лікарських препаратів для зовнішнього застосування на основі ОНМ. Дана субстанція, отримана з нафталанської нафти, згідно з даними літератури має протизапальні та регенеративні властивості, у дослідженнях продемонстрована її ефективність при таких дерматологічних захворюваннях, як екзема та псоріаз. При цьому механізм дії ОНМ та фармакологічні ефекти його комбінацій з іншими активними фармацевтичними інгредієнтами (АФІ) залишаються недостатньо вивченими. У зв’язку з вищевказаним, фармакологічне дослідження м’яких лікарських форм з ОНМ із антипсоріатичною дією виглядає як актуальне завдання сучасної фармації та медицини. На першому етапі було проведене скринінгове дослідження з метою обрання тест-зразку-лідеру серед мазей із нафтопродуктами та саліциловою кислотою (СК). Остання часто застосовується у поєднанні з топічними глюкокортикостероїдами та інгібіторами кальциневрину у якості пенетранту для полегшення накопичення АФІ у псоріатичних бляшках. СК зменшує міжклітинну когезію рогових клітин, модифікує міжклітинний матрикс, при цьому не впливаючи на проліферацію базальних кератиноцитів, а також проявляє помірний протизапальний та протисвербіжний ефекти. Здатність СК розм’якшувати роговий шар епідермісу, полегшувати відлущування і нормалізувати процеси кератинізації свідчить на користь включення даної субстанції до складу комбінованих топічних лікарських препаратів як перспективного антипсоріатичного агенту. В умовах моделювання карагенін-індукованого набряку у щурів не було виявлено місцевоподразнювальної дії при однократному топічному застосуванні досліджуваних тест-зразків мазей із нафтопродуктами та СК. Це свідчить на користь сприятливого профілю безпеки композицій при короткотривалому нанесенні на шкіру експериментальних тварин. Результати дослідження антиноцицептивної активності тест-зразків з нафтопродуктами та СК вказали на високу аналгетичну активність. Спостерігалося суттєве підвищення порогу больової чутливості (ПБЧ) на 42,5–98,3% в обидві фази запального процесу порівняно з контролем патології, на відміну від препарату порівняння (гідрокортизону ацетат 1%), який проявив значено меншу активність. Найвищий показник аналгетичної активності продемонстрував тест-зразок, що містив 10% нафталанської нафти, на рівні 98,3%. Тест-зразки не проявили вираженої протинабрякової активності в умовах експериментального запалення. Відмічена тенденція до послаблення набряку через 2 години після індукції запалення у групі застосування тест-зразку мазі з ОНМ 10% та СК 3% – на 1,9% у порівнянні з групою контролю патології. Натомість, у групі нанесення мазі з нафталанською нафтою 10% спостерігали більш виражений набряк навіть порівняно з контролем патології, на 8,9% та 13,5% через 2 та 4 години, відповідно. Дата реєстрації 2025-05-02 Додано в НРАТ 2025-05-02 Закрити