Реєстраційний номер
0825U001465, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
24-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Алгоритм дистанційної курації при розладах, пов’язаних зі стресом та супутніми порушеннями сну в умовах військового стану
Здобувач
Когут Анна Олесівна,
Керівник Чабан Олег Созонтович
Опонент Герасименко Лариса Олександрівна
Опонент Венгер Олена Петрівна
Рецензент Асанова Азізе Ельдарівна
Рецензент Дзеружинська Наталія Олександрівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Національний медичний університет імені О. О. Богомольця
Опис
Актуальність впровадження стандартизованих діагностичних та терапевтичних протоколів ґрунтується на необхідності систематизації підходів до діагностики пацієнтів із стрес-індукованими розладами. Водночас, специфічний контекст війни в Україні потребує адаптації сучасних класифікацій до актуальних умов. Отже, розробка новітніх стратегій менеджменту та діагностичних алгоритмів із урахуванням біопсихосоціальної моделі є критично важливим напрямом для оптимізації медичної допомоги та покращення якості життя пацієнтів у сучасних реаліях.
Метою дослідження є оптимізація ведення пацієнтів із розладами, пов’язаними зі стресом, внаслідок військових подій, із супутніми порушеннями сну, на основі вивчення особливостей груп порівняння, і шляхом удосконалення алгоритму дистанційної курації пацієнтів в умовах військового стану.
Задачі дослідження:
1. Розробити інтегративний міждисциплінарний клініко-діагностичний та медико-профілактичний алгоритм дистанційного менеджменту пацієнтів із розладами, пов’язаними зі стресом та супутніми порушеннями сну в умовах військового стану.
2. Дослідити діагностичну складову даного алгоритму за отриманими статистичними результатами у групах порівняння.
3. Запропонувати диференційовані принципи подальшого втручання, в залежності від нозологічної приналежності.
4. Оптимізувати принципи організації подальшого процесу ведення пацієнтів шляхом удосконалення алгоритму та формування мішеней для подальшого дистанційного втручання.
Було включено 111 осіб загальної вибірки, серед яких 76,5% становили жінки, а 23,5%—чоловіки. Учасники були оцінені за шкалою PCL-5 щодо вираженості окремих симптомів ПТСР і розподілені на дві групи за клінічними критеріями. Перша група (Г1) відповідала критеріям розладів адаптації, які не відповідали діагностичним критеріям ПТСР (N = 66; V% = 59.5%), тоді як друга група (Г2) відповідала діагностичним критеріям ПТСР (N = 45; V% = 40.5%). Такий розподіл дав можливість більш детально порівняти особливості проявів посттравматичних симптомів із супутніми порушеннями сну у відповідних категоріях за нозологіями.
З метою проведення психодіагностичної комплексної оцінки психічного статусу учасників дослідження були використані стандартизовані україномовні опитувальники, зокрема: Опитувальник Здоров’я Пацієнта-9 (PHQ-9) для оцінки депресивних симптомів, Опитувальник Генералізованого Тривожного Розладу-7 (GAD-7) для визначення рівня тривоги, Контрольний Список Симптомів ПТСР для DSM-5 (PCL-5), Піттсбурзький Опитувальник Якості Сну (PSQQ), Торонтська Шкала Алекситимії (TAS-26), а також Шкала Якості Життя (CQLS), розроблена під редакцією проф. Чабана. Статистичний аналіз включає методи описової статистики та кореляції Пірсона, який було проведено за допомогою програмного забезпечення SPSS Statistics 23.0.
Дата реєстрації
2025-05-02
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-02 / 2026-07-01
