Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001466, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 27-06-2025 Статус Захищена Назва роботи Відновне нейрохірургічне лікування тракційної травми сідничого нерва в умовах експерименту Здобувач Вороді Мілан Вадимович, Керівник Цимбалюк Віталій Іванович Опонент Орос Михайло Михайлович Опонент Ящишин Зіновій Миколайович Рецензент Яременко Лілія Михайлівна Рецензент Грабовий Олександр Миколайович Опис Вивчення ефективних методів відновлення після тракційних ушкоджень периферичних нервів (ПН), що часто виникають внаслідок різноманітних травм, включно з бойовими, є метою цієї дисертації. Дослідження сфокусовано на тракційній травмі сідничого нерва (ТУСН) у щурів, змодельованій за допомогою пристрою "NeuroStretch". Було проведено порівняльну оцінку ефективності спонтанної регенерації та мікрохірургічних методів лікування (епіневральний шов, тубаж). Комплексний аналіз функціональних та морфологічних результатів дозволив теоретично обґрунтувати та запропонувати новий підхід до терапії ТУСН. Дослідження виконано на 58 білих щурах-самцях, утримуваних у стандартних умовах віварію ДУ «Інститут нейрохірургії ім. акад. А.П. Ромоданова НАМН України». Для порівняльної оцінки ефективності спонтанної регенерації та мікрохірургічних методів лікування після ТУСН тварини були розподілені на шість груп. Група I (n=8) була контрольною та використовувалася для визначення вихідних показників. У трьох групах (II, III, IV, по n=10 у кожній) вивчали природну регенерацію: усім тваринам цих груп наносили стандартизоване ТУСН шляхом розтягнення нерва (приблизно на 157% при силі близько 2 Н), а оцінку стану проводили через різні терміни після травми – 15 діб для Групи II, 30 діб для Групи III та 60 діб для Групи IV. Дві групи були присвячені хірургічному лікуванню. У Групі V (n=10) через 30 діб після нанесення аналогічного ТУСН проводили висічення ушкодженої ділянки нерва (УДН) та її відновлення за допомогою техніки тубулізації з використанням силіконового кондуїту; фінальну оцінку в цій групі проводили через 60 діб після операції (90 діб після травми). У Групі VI (n=10) також через 30 діб після ТУСН виконували висічення УДН, але відновлення цілісності нерва здійснювали шляхом накладання мікрохірургічних епіневральних швів; фінальну оцінку тут також проводили через 60 діб після оперативного втручання (90 діб після травми). Для моделювання стандартизованого ТУСН було розроблено та використано оригінальний запатентований пристрій NeuroStretch (Патент України № u2024 05518), створений на базі модифікованого ранорозширювача Weitlaner-Loctite. Цей пристрій забезпечує відтворюване, дозоване поздовжнє розтягнення нерва з контрольованою силою (~1 Н на зубець) завдяки храповому механізму (кремальєрі) та спеціальній системі фіксації нерва. В експерименті за допомогою NeuroStretch моделювали ТУСН шляхом розтягнення нерва приблизно на 157% при статичній силі близько 2 Н протягом 30 секунд. Хірургічні втручання виконували під загальним знеболенням (внутрішньочеревне введення суміші розчинів ксилазину 15 мг/кг та кетаміну 70 мг/кг маси тіла). Після завершення основних хірургічних процедур та досягнення гемостазу рану зашивали пошарово. З метою попередження інфекційних ускладнень підшкірно вводили розчин біциліну-5. З метою протизапальної і протинабрякової терапії інтраперитонеально вводили розчин дексаметазону. У зазначені сроки проведено функціональні («тест ходьби через тунель» (“Walking track test”)), морфологічні та морфометричні дослідження. Дата реєстрації 2025-05-02 Додано в НРАТ 2025-05-02 Закрити