Реєстраційний номер
0825U001481, Дисертація доктора філософії
На здобуття
Доктор філософії
Дата захисту
06-06-2025
Статус
Захищена
Назва роботи
Шкільна освіта УPCP в умовах лібералізації 1985-1991 рр.
Здобувач
Адобаш Віктор Вікторович,
Керівник Тарапон Оксана Анатоліївна
Керівник Коцур Віталій Вікторович
Опонент Каганов Юрій Олегович
Опонент Лаврут Ольга Олександрівна
Рецензент Хмельницька Людмила Василівна
Рецензент Потапенко Руслана Михайлівна
Установа, організація, у вченій раді якої відбудеться/відбувся захист
Університет Григорія Сковороди в Переяславі
Опис
У дисертаційній праці на основі аналізу широкої джерельної бази та з урахуванням здобутків української історіографії з’ясовано розвиток загальноосвітньої школи України в умовах лібералізації 1985-1891 рр.
Розділ І «Історіографія, джерельна база та методологія дослідження» присвячений аналізу історіографічної розробки теми, її джерельного забезпечення та методології дослідження. Огляд історіографії засвідчив, що обрана тема ще не стала предметом спеціальних наукових студій, що зумовило необхідність її комплексного дослідження. Всебічний аналіз історіографії з досліджуваної теми дозволив виділити два етапи: радянський 1985 – 1991 рр. та сучасний – починаючи з 1991 р. й по сьогодні. Сучасна історіографія проблеми загальноосвітніх шкіл в умовах лібералізації 1985 – 1991 рр. включає три тематичні групи: роботи, що висвітлюють загальні суспільно-політичні, соціокультурні трансформації в умовах «перебудови»; дослідження різних аспектів освітнього процесу, дотичних до періоду «перебудови»; роботи краєзнавчого характеру, які розкривають історію окремих навчальних закладів.
Дисертація написана на великому масиві джерел, що включають архівні документи та друковані матеріали. Друковані джерела нами поділено на три групи: офіційні нормативні документи союзних і республіканських органів, які регулювали правові основи шкільної освіти та системи виховання; матеріали періодичних видань суспільного та освітнього спрямування; навчально-методичні матеріали, які використовувалися в шкільній програмі, а також довідкова література 1980-х рр.
Методологічну основу дисертації склали принципи науковості, історизму, об’єктивності, всебічності, системності, міждисциплінатрності. У роботі застосовано як загальнонаукові, так і спеціальні методи (порівняльно-історичний, описовий, проблемно-хронологічний, діалектичний, аналітичний), які дозволили всебічно проаналізувати становище та розвиток загальноосвітньої школи Української РСР в умовах лібералізації 1985-1991 рр.
У розділі ІІ «Загальноосвітня школа Української РСР в другій половині 1980-х років» проаналізовано вплив освітньої реформи середини 1980-х рр. на розвиток загальноосвітньої школи, умови професійної діяльності вчителів та середовище підготовки учнів. У реалізації державної стратегії розвитку школа мала готувати громадянина соціалістичного суспільства, не лише здатного до вирішення науково-технічних завдань, модернізації виробництва, але й готового давати відсіч «чужій» капіталістичній ідеології. Перед школами постало ряд нових завдань: реконструкції навчання в умовах науково-технічної революції, посилення взаємозв’язку школи з практичним виробництвом, а згодом – пошук нових підходів у навчанні та вихованні в руслі гласності й демократизації. Вчителям доводилося долати технічну неграмотність в умовах орієнтації навчання на інформатизацію і комп’ютерну грамотність, поліпшувати трудове виховання та орієнтувати учнів на подальшу професійну освіту. З посиленням лібералізації вчителі-новатори почали відмовлятися від шаблонності, оволодівати новими знаннями і навичками, методикою ведення сучасного уроку, опановувати тонкощі демократизації освітнього простору, долати наслідки русифікації, знайомити учнів із здобутками власної історії і культури, шукати шляхів становлення основ національної школи. На кінець перебудови українська школа здобуває національне спрямування і розвиток.
У розділі ІІІ «Ідеологічна та виховна робота в шкільних закладах освіти Української РСР» досліджено напрямки та механізми впливу радянської ідеології на учасників освітнього процесу загальноосвітніх шкіл УРСР та поступове її ослаблення в умовах лібералізації суспільства, демократизації засобів масової інформації та наукових студій. Всебічно висвітлено напрямки виховної роботи з учнями, з’ясовано її суть та змістове наповнення, форми взаємодії вчителів з батьками. Доведено наростання кризових явищ в системі радянського виховання, зумовлених кризою цінностей комуністичної моралі на тлі «гласності» і суспільних процесів лібералізації. Проаналізовано напрямки шкільної історичної та краєзнавчої роботи, яка поступово відходила від ідеологічних шаблонів та набувала національно-патріотичного спрямування. Висвітлено досвід розгортання народознавчої, фольклорно-етнографічної діяльності в закладах шкільної освіти як альтернативу патріотичної та моральної виховної роботи, базованої на національних витоках духовності. Указано, що процеси демократизації та лібералізації суспільства, україноцентрична позиція передової когорти вчителів посприяли оновленню виховної системи та накопиченню позитивного досвіду формування національної концепції освіти, реалізованої вже в незалежній Україні.
Дата реєстрації
2025-05-05
Додано/оновлено в НРАТ
2025-05-05 / 2026-07-01
