Пошук академічних текстів

Інформація × Реєстраційний номер 0825U001510, Дисертація доктора філософії На здобуття Доктор філософії Дата захисту 03-07-2025 Статус Наказ про видачу диплома Назва роботи Постачальники послуг проміжного характеру в інформаційній сфері як учасники цивільних правовідносин Здобувач Гайдай Катерина Олександрівна, Доктор філософії Керівник Зеров Костянтин Олександрович Опонент Тарасенко Леонід Леонідович Опонент Еннан Руслан Євгенович Рецензент Троцька Валентина Миколаївна Рецензент Федорова Надія Вікторівна Опис У дисертаційному дослідженні розроблені нові підходи до розв`язання теоретико-прикладних проблем, пов`язаних із правовим статусом та режимом звільнення від відповідальності постачальників послуг проміжного характеру (інтернет-посередників), у тому числі за порушення прав інтелектуальної власності. Актуальність проблеми зумовлена ключовою роллю інтернет-посередників у забезпеченні доступу до Інтернету, електронних комунікацій та обігу інформації, включно з об’єктами інтелектуальної власності. Без них неможливе ефективне функціонування цифрового середовища, що зумовлює потребу у глибокому науковому осмисленні їхнього правового статусу, зокрема особливостей звільнення від цивільної відповідальності як елемента балансу між умовами для реалізації посередницьких функцій та принципами захисту цивільних прав. Мета та завдання дисертації визначали вибір її структури. Дослідження складається з трьох розділів і охоплює такі питання: 1) поняття, ознаки, функції, класифікація постачальників послуг проміжного характеру, та ретроспектива розвитку правового регулювання інтернет-посередників у Європейському Союзі; 2) правовий статус постачальників послуг проміжного характеру, звільнення від відповідальності та принцип заборони покладання обов’язку активного моніторингу як гарантії участі постачальників послуг проміжного характеру у цивільних правовідносинах; 3) особливості застосування заходів відповідальності до постачальників різних видів послуг проміжного характеру. У роботі визначено ключові правові аспекти діяльності постачальників послуг проміжного характеру, зокрема провайдерів простої передачі, кешування та хостингу, та проаналізовано механізми їхнього звільнення від відповідальності відповідно до національного законодавства та актів Європейського Союзу. Розкрито етапи й особливості розвитку правового регулювання діяльності інтернет-посередників у ЄС – від Директиви 2000/31/ЄС про електронну комерцію до сучасного Акту про цифрові послуги (Digital Services Act, 2022), що запроваджує нові обов’язки для великих онлайн-платформ та цифрових посередників. Аналіз судової практики і законодавства ЄС демонструє тенденцію до поступового посилення відповідальності інтернет-посередників у сферах захисту прав інтелектуальної власності, прав споживачів, боротьби з незаконним контентом та дезінформацією. Виявлено, що правовий статус суб’єкта як постачальника послуг проміжного характеру визначається особливістю послуги, яку він надає у правовідносинах, тобто виконуваною ним функцією (передачі та/або зберігання інформації для третьої особи). Визначення того, чи надавав суб’єкт саме послугу проміжного характеру, є ключовим для застосування режиму звільнення від відповідальності такого суб’єкта. Обґрунтовано, що імунітет інтернет-посередників є гарантією їх участі у цивільних правовідносинах, оскільки за відсутності обмежень відповідальності надання посередницьких послуг є значно ускладненим зважаючи на неможливість і недоцільність контролювати великі обсяги інформації, що проходять «каналами» та зберігаються на платформах і в інфраструктурі провайдерів послуг проміжного характеру. Обмеження відповідальності інтернет-посередників випливає з обмеження абсолютного права, зокрема права інтелектуальної власності, зумовленого необхідністю дотримання балансу прав особи та суспільного інтересу. Встановлено, однак, що для звільнення від відповідальності постачальник послуг проміжного характеру повинен виконувати виключно технічні функції, бути нейтральним, не взаємодіяти з та не мати знання й контролю над інформацією, яку він передає або зберігає. Здійснення редакційного контролю або будь-якої іншої діяльності, яка призводить до передбачуваного отримання посередником фактичного знання про контент, який порушує цивільне право, включаючи право інтелектуальної власності, виключає застосування режиму звільнення від відповідальності. Водночас, імунітет посередників від відповідальності не звільняє їх від обов’язку застосування засобів захисту порушеного права, встановлених законом, договором або судом. На основі порівняльного аналізу визначено, що чинна нормативно-правова база України не є достатньо деталізованою, а її положення містять колізії та прогалини, що ускладнює правозастосування. Зокрема, в українському законодавстві про електронну комерцію відсутнє належне закріплення загального принципу заборони покладання обов’язку активного моніторингу на інтернет-посередників, що є однією з умов Угоди про асоціацію з ЄС. При цьому, Закони України «Про цифровий контент та цифрові послуги», «Про авторське право і суміжні права», «Про медіа» вводять спеціальні правила щодо певних видів інтернет-посередників, що призводить до фрагментарності правового регулювання. Отримані результати мають значення для подальшого вдосконалення законодавчої бази України у сфері цифрового права, електронної комерції та регулювання відносин інтернет-посередників. Дата реєстрації 2025-05-06 Додано в НРАТ 2025-05-06 Закрити